Вакансії української дипломатії

У більш як 20 країнах світу Україна не має послів, або ж вони сидять на валізах, адже офіційно було оголошено, що їх відкликатимуть.

У дипломатичній практиці існує поняття – пониження представництва. Це коли замість послів призначають тимчасово повірених. Як правило, це робиться, коли стосунки між державами стають напруженими і держава в такий спосіб хоче щось продемонструвати… По суті, це форма демаршу. Виходить, «помаранчева» Україна щось демонструє таким стратегічно важливим державам, як США, Велика Британія (через цей нюанс візит Віктора Ющенка до Британії був під загрозою зриву), Німеччина, Румунія, Росія…

Така ситуація, без сумніву, негативно впливає на імідж нашої держави та її керівників і може трактуватися як неповага до тих країн, куди Україна не  направляє послів.

У системі українського МЗС нічого принципово не змінилося, зокрема у сфері кадрових призначень. А що, зрештою, може змінитися, якщо на ключових посадах у МЗС, а також у всій вертикалі (і горизонталі) середньої ланки залишилися старі кадри з відповідними цінностями і менталітетом. Невже в Україні такий катастрофічний брак нових кадрів? Не віриться – щороку зі стін Київського інституту міжнародних відносин виходять сотні молодих дипломатів.
Європейські політики наразі лише дивуються з такої ситуації.  Ще трохи, і Україну перестануть сприймати у світі як серйозну країну. Раніше західні дипломати казали, що, мовляв, розуміємо, чому так довго Україна призначає послів – радиться з Москвою. А тепер із ким?