Над Сейм-рікою палац постане
Як відомо з історії України, 1708 року гетьман Іван Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла XII. Дізнавшись про це, цар Петро I не на жарт розлютився. Аби помститися Івану Степановичу, сюзерен наказав колишньому пиріжечнику Алєксашці Меншикову знищити гетьманську столицю – Батурин. Другого листопада з боку річки Сейм російські війська розпочали штурм міста. Та марно. Батурин був добре укріплений. Козаки під орудою полковника Чечеля та гарматного осавула Кенігсека (німця за походженням) вдало відбивали атаки нападника. На допомогу завойовникам прийшов прилуцький полковий старшина Іван Ніс. Саме він показав Меншикову таємний хід до фортеці… 18 квітня 1709 року зрадницький вчинок Носа повторив інший полковник. Гнат Ґалаґан. Він провів російських вояків на Січ-матір…
Протягом кількох днів у Батурині меншиковці впивалися козацькою кров’ю. Різали і старого, і малого. Загинуло понад 20 тисяч чоловік. А потім, пограбувавши і спаливши місто, пішли далі «гуляти» Україною.
– Майже триста років ця трагічна сторінка нашої історії замовчувалася, – каже директор Батуринського державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Наталя Реброва. – Лише 1995 року в Батурині на місці колишніх кривавих подій розпочалося серйозне дослідження. Археологічні відкриття виявилися жахливими. Учені знайшли низку поховань, де лежали немовлята (зріст 51 см) з розтрощеними черепами. Тисячі жіночих останків узагалі не мали голів. На одній грудній клітці лежала іконка Божої матері, датована кінцем XVII сторіччя, роботи майстрів Києво-Печерської лаври. Обезголовлена жінка рукою притискала до себе дитинку, немов захищаючи від сатанинських кігтів «пташеняти» з гнізда Петрового. Але в цій різанині безсилою виявилась і Божа матір.
10 квітня 2004 року за ініціативи тогочасного лідера «Нашої України» Віктора Ющенка в пам’ять про загиблих, котрі виборювали незалежність України, у Батурині на пагорбі постав Хрест. Його автор – народний художник Анатолій Гайдамака, використав ідею знайденої в захороненні іконки.
...Більш як рік стоїть над Сеймом величний красень-хрест. Поспішають до нього люди вклонитися тим, хто майже три сторіччя тому став на смертельний бій із жорстоким, підступним завойовником. Це зробила днями й представницька столична делегація на чолі з віце-прем’єр-міністром із гуманітарних питань В’ячеславом Кириленком.
– Доволі часто приходжу сюди, – розповідає 66-річна батуринка Раїса Єфремівна Стовпець. – На моїх очах і хрест установлювали, і останки перезахоронювали. Про страшну різанину 1708 року в моєму рідному селі знала ще в радянські часи. Із покоління в покоління батуринці передавали розповіді, що Сейм був червоний од крові. По воді гарячого кольору пливли десятки тисяч плотів із замордованими на них козаками. Говорили про це тишком-нишком, бо ж комуністи, хоча й сама членом партії була, забороняли широко «роззявляти» рота. Особливо – про листопадові події початку XVIII сторіччя. Тож дуже добре, що із забуття повертаються трагічні, але водночас святі для кожного українця місця.
Сімдесятирічна ж Зінаїда Матвіївна Винник про криваві події в Батурині почула з вуст своєї матері.
– А їй розповідала прапрабабуся – довгожителька, царство їй небесне. Дівчам була. Її врятував якийсь селянин із сусіднього села Пальчики. Не розуміла, за що така кара небесна. Але на власні очі бачила багато трупів і море крові. Дуже жалкувала за невинно убієнними українськими душами, – розповіла Зінаїда Матвіївна.
Зовсім поряд реконструюється Воскресенська церква, зведена 1803 року. Відновлюється церковно-приходська школа. А за кількасот метрів, на іншому пагорбі, відбудовується один із головних об’єктів Батурина – палацово-парковий комплекс останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Будівлю спроектував британець Чарльз Камерон одразу по смерті Катерини II. 1803 року Кирило Григорович помер. Батурин і палац залишив у спадок синові Андрієві – відомому дипломату, котрий постійно мешкав у Відні. Через 21 рік по тому пожежа знищила інтер’єр палацу. Спроби відреставрувати будівлю 1911 року успіхом не увінчалися.
І от нарешті за ініціативи Президента України Віктора Ющенка справа зрушилася з місця. Кошти у відбудову, розраховану на два роки, інвестує благодійний фонд «Гетьманська столиця». 2007 року в Батурині буде відкрито музей гетьманської слави.
– Донедавна жив у Мурманську, – розповідає один із будівників гетьманського палацу Анатолій Лисян. – Батько закінчив службу. Тож сім’я вирішила повернутися до рідних пенатів. А роботи в Батурині катма. Добре, що будується палац, можна підробити. Як тільки-но все тут завершиться, шукати кращої долі подамся до Києва.
Олег Данильченко в Батурині працює лише тиждень. Далеких планів не складає. Він мешкає в одному із сіл Коропського району. Роботи там не знайти. Тож погодився щодня їздити на будівництво, аби на хліб копійку заробити.
Отже, з легкої руки Віктора Андрійовича відродження гетьманської столиці – Батурина – не за горами. Схоже, за приватний кошт. Які суми у відбудову вкладено, – дізнатися не вдалося. Секрет фірми. Тож можна лише здогадуватися. Одначе непокоїть інше. Чи поквапиться сюди турист? Дороги для комфортної подорожі в нас, м’яко кажучи, не надто зручні. Та й тутешній райончик – депресивний. Приміром, населення в Батурині залишилося щось зо дві тисячі осіб. Хоча ще недавно в селі мешкало вдвоє більше…
…Останки ж останнього гетьмана України, що покоїлись у місцевій церкві, зникли безслідно ще в 20-ті роки минулого століття. Постарався тодішній партійний діяч на прізвище… Поплавський – надто наполегливо в труні Кирила Розумовського шукав коштовні речі.