Діагностика через дихання
Торік виповнилося 180 років, як французький лікар Менек винайшов і вручив лікарям стетофонендоскоп, котрий давав об’єктивну інформацію про стан системи дихання людини. Це було справжнісінькою революцією. Із 1960 року розпочалися активні наукові пошуки причинного зв’язку захворювань із особливостями звуків дихання, почутого через стетофонендоскоп. Дуже швидко з’ясувалося, що звуки дихання, якщо їх дослідити таким чином, дають набагато ширшу картину стану здоров’я людини, однак застосування стетофонендоскопа, на жаль, призводить до щонайменше 20 серйозних помилок при діагностуванні.
Про сенсаційне відкриття фахівців Інституту гідромеханіки Націо-нальної академії України комплексу з дослідження звуків дихання розповіли його директор, академік Віктор Грінченко і віце-президент НАНУ Антон Наумовець. Останній пожартував: «Акустичний підрозділ раніше досліджував звуки чужинських човнів у радянських водах, тепер же дійшла черга до людського здоров’я».
Інститут гідромеханіки створив комп’ютерний комплекс дослідження звуків дихання, а також підручник для вивчення в медичних навчальних закладах цієї новації. Комплекс апробували у Центральному шпиталі Міністерства оборони, Інституті гігієни праці, дитячій клініці № 6 та Інституті пульмонології.
Стетофонендоскоп дихання випробували на одній із колег. За кілька хвилин комп’ютерний комплекс, дослідивши дихання жінки лише на гортані, видав і звуковий, і візуальний (роздруковку) результат. Це надзвичайно важливо і для навчання майбутніх медиків, бо всі знають, що ліпше один раз побачити, аніж сто разів почути; і для впорядкування лікування хронічних хворих – аби при наступному зверненні лікар мав із чим порівняти свіжіші дані. До речі, жоден кардіолог не візьметься за лікування сердечника, не вивчивши попередніх електрокардіограм.
Нам дали послухати різні типи дихання – і здорових, і хворих. Комп’ютерний комплекс надзвичайно точно діагностує відхилення від норми, що дає змогу на найраніших стадіях діагностувати появу туберкульозу легень, доброякісних чи злоякісних пухлин. І на слух, і візуально звуки дихання підлітка, який захворів на пневмонію, навіть для нас, дилетантів, дуже відрізнялися на 2-й, 8-й і 14-й день лікування.
Створили вчені й докладну характеристику двадцяти відмінностей між диханням здорової та хворої людини, випередивши всі можливі скептичні закиди: звукові та візуальні дані дуже точно зафіксували значне й незначне погіршення стану дихальної системи на початку лікування, про які відомо всім лікарям. Комп’ютерне дослідження робиться з кількох точок, що дає змогу вчасно й точно продіагностувати таке небезпечне явище, як прикоренева пневмонія, не доступне в перші дні ані лікарському слуху, ані рентгенівському апарату.
Побачене й почуте скидалося на фантастику, тому ми засипали академіка Грінченка запитаннями: чи знає про доробки українських учених світова наукова й медична громада і чи реально, що колись наші поліклініки матимуть такі апарати?
Віктор Грінченко розповів, що науковий світ знає про доробки українських учених. Зокрема канадський доктор Пастеркамп, котрий очолює Міжнародну асоціацію звуків дихання обстоює користь таких розробок.
Учені Німеччини створили комплекс, схожий на український, і фірма «Чагер» от-от почне його серійне виробництво. Коштуватиме німецьке диво техніки 25 тисяч доларів. Інститут гідромеханіки пропонує свій винахід усього за 10 тисяч умовних одиниць. Окрім власне технічного дива науковці інституту створили й унікальний навчальний комплекс, котрий дає змогу професору й 20 студентам одночасно прослуховувати звуки дихання одного хворого. Канадські ж колеги за один лише компакт-диск із методикою правлять 1000 доларів.
Створений діагностичний комплекс можна використовувати й для визначення якості руху крові людини – чи нема десь підступних тромбів. «Якби такий прилад був, не помер би через тромб мій колега, віце-президент НАНУ Іван Курас», – сказав Антон Наумовець. Так само важливо вчасно дослідити звуки, які формуються у серці зі штучними клапанами і в суглобах. І Наумовець, і Грінченко, казали, що сподіваються на позитивні зрушення в інноваційній політиці нашої країни. Гадаю, самих рішень про це замало: треба, щоб наші чиновники раз і назавжди відмовилися від закупівлі дорогої заморської медичної техніки, аналоги якої є вдома, задля щедрих комісійних у власну кишеню.