Мала опера «заспіває» наступного року
Розширена колегія КМДА одним із питань порядку денного розглядала підсумки реалізації міської комплексної програми «Столична культура і мистецтво. 2003 – 2005 роки».
Начальник головного управління культури і мистецтв Олександр Биструшкін акцентував увагу на проблемах і недоліках культурного життя столиці. Зокрема, через недостатнє фінансування не вдалося виконати деякі пункти програми. Так, по розділах «капремонт» та «капітальні вкладення» коштів виділено лише 41,7 та 32,7 відсотка, через що не завершено кілька об’єктів. Планувалося ввести в експлуатацію 10 шкіл естетичного виховання, фактично ж ведеться лише розробка проектно-кошторисної документації. Тому мешканці Теремків-I, Мостицького, Харківського масивів, Південної Борщагівки досі не мають дитячих музичних шкіл і шкіл мистецтв. Не мають власних приміщень циганський музично-драматичний театр «Романс» та експериментальний театр «Золоті ворота». Через відсутність земельної ділянки не ведеться будівництво нового приміщення для публічної бібліотеки імені Лесі Українки. У критичному становищі міські парки культури та відпочинку, де немає єдиного господаря. Атракціони в парках застаріли, але жодне українське підприємство не випускає сучасних атракціонів. Доцільно було б організувати їх виробництво на одному з київських заводів.
– Час визначитися, якими кінотеатрами опікуватиметься місто, а які мають перейти до розряду приватних або орендованих, – зазначив доповідач.
– Я не вважаю, що передача кінотеатрів в оренду гарантуватиме порядок, – висловив свою думку міський голова Олександр Омельченко. – Взяти кінотеатр імені Довженка. Інвестор не виконав умови, за всі роки не вклав кошти на відновлення кінопоказу. І тепер влада із ним судиться. Війна за кінотеатр «Краків» дійшла до фізичної розправи. Сьогодні його зачинено. Далі – про долю малої опери. Ми відселили трамвайне депо з Лук’янівки. До революції у клубі трамвайників була мала опера. Чудове приміщення, пам’ятка історії та архітектури. Тож треба вирішити питання фінансування проектування, реставрації. Наступного року мала опера має почати працювати. Ми забрали всі кошти з будівництва Театру на Подолі, аби зробити пусковим об’єктом ляльковий театр вартістю понад 100 млн. грн. До речі, це перший в Україні театр, зведений у повоєнні роки. Про цирк на лівому березі розмови точаться вже рік. Одного цирку на три мільйони киян мало. Найближчим часом необхідно визначитися з розташуванням цирку, підвести інженерні мережі до нього і завершити нульовий цикл.
Ми попросили Олександра Биструшкіна докладніше розповісти про Київську малу оперу.
– Художнім керівником призначено Євгенію Мірошниченко, – зазначив Олександр Павлович. – Ми довго шукали, де розмістити цей заклад. Музична академія щороку випускає прекрасних молодих співаків. Лише консерваторська студія не може задовольнити творчі прагнення випускників академії. Вони мають десь знайти професійну роботу. Розпочати її молоді співаки могли б саме у малій опері. Потім хай укладають контракти і працюють хоч за кордоном. Євгенія Семенівна вийшла на сцену цього будинку культури, випробувала акустику. Я їй сказав, що перший концерт має розпочати вона, хоча Євгенія Мірошниченко й казала, що більше не співатиме. Але вона погодилася.
– Що з відновленням роботи кінотеатрів, зокрема перетвореного на нічний клуб кінотеатру імені Довженка?
– «Шамбали» вже немає. Питання розглядається в регіональному фонді держмайна. Мене просто дивує, як люди, купивши за не дуже велику ціну прекрасне приміщення в центрі столиці, не змогли за два роки виконати перше й основне завдання приватизаційного конкурсу – відновлення кінопоказу. Інші приватні кінотеатри це зробили. Ми сподіваємося, що приклад кінотеатру імені Довженка навчить все ж таки людей, які приватизовуватимуть комунальну власність, що треба дотримуватися умов приватизації та зобов’язань.