Усе починається з розсадника

Рослинність, яка прикрашає міські парки, сквери, клумби і газони, спочатку адаптують у розсадниках. Там «живуть» і маленькі квіточки, і зрілі дерева, які чекають свого виходу в новий світ. У міських лісах – теж своя схема «проживання». Про це та ще багато чого цікавого розповіли столичні зеленбудівці.

Із листяного на вічнозелений?

Хвойні дерева завжди славилися своєю величчю та красою. Нині вони стали гордістю й окрасою багатьох славетних міст. Не став винятком і Київ, який узяв курс на «приручення» вічнозелених дерев і кущів. Генеральний директор комунального об’єднання «Київзеленбуд» Петро Яворовський розповів, що, приміром, останні кілька років уздовж автомагістралей почали висаджувати 5-6-метрові ялини, які не лише прикрашають столицю, а й очищають її атмосферу. «Окрім того, ми вирощуємо й вічнозелені кущі, – зауважив він. – Загалом же щороку Київ поповнюється майже 10 тисячами хвойних. Але, коли загальна кількість дорослих дерев у столиці 9 мільйонів, то 10 тисяч – це крапля в морі! Тож одразу із листяного зробити Київ хвойно-вічнозеленим не вдасться». Однак зеленбудівці не збираються перетворювати місто на зону хвойних лісів, які переважають у зеленій зоні Москви чи Санкт-Петербурга. Пан Яворовський наголосив, що хвойні мають займати близько 50 відсотків території: «Ми маємо намір не замінювати рослинність, а поповнювати її».

Зрілі дерева – витриваліші

Про технологію висаджування дерев розповів директор міського розсадника «Теремки» Микола Назаренко. «Раніше, аби саджанець був життєздатним, його викопували взимку – із замерзлою глибою, щоб навесні ушкоджене коріння оджило, – пояснював він. – Це було робити досить складно. Нині роботу полегшено – закупили спеціальні «викопочні» машини». За допомоги нової техніки вже пересаджено чимало 24-25-річних ялин, які тепер прикрашають столицю. «Зрілі дерева витриваліші, тому ми взяли курс на висаджування зрілих і великих саджанців із глибою землі і вже сформованою кореневою системою – 7-8-річних, з діаметром стовбура 5-6 сантиметрів, – наголосив пан Назаренко. – 30 відсотків садивного матеріалу столиці вирощуємо в себе, решту завозимо із Запоріжжя, Вінниці та інших регіонів». На жаль, справжньою проблемою стало викрадання декоративної рослинності. Лише в парку «Перемога» після відкриття його першої черги раптом «зникло» 15 відсотків кущів, саджанців та квітів. І це незважаючи на два пости міліції!

Дещо про міські ліси

Столична рослинність не обмежується лише парками та скверами. Міські ліси – теж надбання Києва. Директор Дарницького лісопаркового господарства (його загальна площа 16,5 тис. га) Павло Дубовий розповів, що в міських лісах ростуть здебільшого сосни, яких там понад 80 відсотків. «Ми постійно слідкуємо за процесом зростання, проводимо санітарні рубки – у середньому за рік вирубуємо 60-70 тисяч кубометрів  сухостійних, хворих та аварійних дерев, – зазначив він. – Практикуємо й лісовідновлювальні рубки, а «пустирі» засаджуємо сіянцями. Замість вирубаних 600-800 дерев старого лісу висаджуємо 10 тисяч нових».
Вік зрілості дерева – 120 років. До того часу із 10 тисяч саджанців залишається лише десята частина. «Під час зростання лісу ми прориваємо його, як моркву. Цей процес розтягується на десятиріччя, тому недаремно кажуть, що працівники лісу працюють на майбутнє».