Мирослав Скорик: «Літургія»

Новинка цьогорічного сезону в Національній філармонії України – цикл концертів «Вечори української музики. Спадщина і сучасність». А розпочалися вони авторським вечором народного артиста України, Шевченківського лауреата композитора Мирослава Скорика. Прозвучала його прем’єрна «Літургія», яку виконував Камерний хор «Київ».

– Чому останнім часом ми, композитори, звернулися до релігійної музики? Тому, що раніше її було заборонено. Тому, що релігійна музика морально чиста, одухотворена, вимагає чистоти почуттів, віри, переживання, співчуття, участі – усього того, чого не вистачає в сучасному світі, – розмірковує Мирослав Михайлович.

Музиканти знають: писати музику на канонічні тексти дуже важко, а особливо ж – літургію. Тут не припустимі «вольності», все повинно відповідати обряду.

– Я хотів би, щоб мої релігійні твори виконувались у церкві, – каже композитор Скорик. – Я прагнув наблизити свою «Літургію» до канонів і водночас знайти якийсь новий підхід.

…У передчутті світлої, небесної музики затих повен-повнісінький Колонний зал імені Лисенка (а ще ж стільки людей чекали біля входу до філармонії, сподіваючись на «зайвий квиточок»).

Заглибився у власні думки в напливі почуттів і Мирослав Скорик, що сидів поблизу сцени, у третьому ряду. Помічаю в залі колишніх вихованців Мирослава Михайловича, тепер провідних українських композиторів, Володимира Зубицького, Віктора Степурка.

На сцені – Муніципальний академічний камерний хор «Київ», диригент – заслужений діяч мистецтв України Микола Гобдич. Помах руки відомого хормейстера – і до залу полилося повноголосся цілого Божого світу…

Коли стихли останні звуки «Літургії», після оплесків вдячно-зворушеного залу, після «Многая літа», що співав Мирославу Скорику разом із хором «Київ» увесь зал, зі мною поділився своїми думками композитор, народний артист України, професор НМА імені П.Чайковського Михайло Степаненко:

– Мирослав Скорик – видатний композитор, який масштабно працює в різних жанрах – від джазу до фортепіанної, оперної, балетної, хорової музики. «Літургія» – це надзвичайно складний жанр, бо весь час доводиться орієнтуватися на ті величні зразки композиторів-попередників і вести внутрішні порівняння з реквіємами Верді, Моцарта, творами українських композиторів, такими, як чудова «Літургія» Кирила Стеценка, порівнювати із сучасними композиторами, які теж пишуть «Літургії». Духовні твори Мирослава Скорика, як і ось ця «Літургія» – це нова сторінка в тому жанрі, який найбільше наближає людину до Всевишнього, зближує із світом Світу.

Я слухав «Літургію» душею. Цей твір – велике досягнення композитора Скорика, української музики. Мирослав Михайлович як людина відкриває нову сторінку в самому собі, бо він щоразу не схожий сам на себе, знаходить нові й нові інтонації-пласти своєї особистості. Сьогоднішня прем’єра – це і велика майстерність Камерного хору «Київ» – одного з найкращих хорів України, на замовлення якого й було написано «Літургію».