На дешеву ковбасу не сподівайтеся

Скільки криз пережили ми за нинішній рік: паливну, цукрову, м’ясну. Час від часу вони поволі наче йдуть на спад, але пересічні споживачі тим не вельми втішаються, бо ж не знають, що буде завтра. Очевидно, до парламентських виборів світла в кінці тунелю не побачимо. Здавалося б, про ціни на м’ясо останнім часом почали говорити менше – виручала всіх без винятку курятина. Але не надовго поселився спокій у душі – пташиний грип наробив стільки переполоху, що теперечки страшно й дивитися на ті стегенця, грудинки, шиї та  лапки. І хочеться, і жах серце огортає.

Українці порівняно з європейцями і без того мало споживали м’яса на душу населення – щороку всього 28 кілограмів (у розвинутих країнах цей показник становить 130 – 140 кг, у середньому в світі – 31 кг). Як видно, ми не дотягуємося до жодного із названих показників. На своє сало, м’ясо та ковбаси, хоч як дивно, не варто розраховувати, бо того, що виробляють наші відгодівельні комплекси чи підсобні господарства, не вистачить, аби покрити дефіцит, який наразі в Україні чималенький – 400 тисяч тонн. Усі свої надії м’ясопереробники, а вони дуже відчувають цей дефіцит, покладали на імпорт. Але й тут враз з’явилися палиці в колесах – непорозуміння через ввізне мито на імпорт і заборону в зв’язку із пташиною пошестю. Підприємці безпорадно розводять руки. Останні чотири роки понад 60 м’ясопереробних підприємств пішли на дно, а виробничі  потужності тих, які залишилися, завантажені сировиною на 30 – 35 відсотків. З усіх усюд – нарікання на низькі (мізерні порівняно з Європою) прирости у тваринництві, низький рівень  промислового виробництва м’яса та високі закупівельні ціни на нього.

Як висловився Микола Присяжнюк, президент Національної асоціації виробництва м’яса «Укрм’ясо» на наступній прес-конференції, із 24 мільйонів голів великої рогатої худоби і 20 мільйонів голів свиней їх збереглося 18 – 20 мільйонів. А за один рік, певна річ, поголів’я не поповнити. До того ж менше третини його зосереджено в господарствах, решта – у хліві селянина. Закупівельна ціна на свинину в живій вазі тримається на позначці 11-12 гривень за кілограм, телятини – 8-8,50 грн, тоді як у Європі свинину можна купити по 7,50 грн. Що ж воно виходить: українці знову їстимуть польські ковбаси і польське сало? Їхній смак ми пам’ятаємо! А Польща, до речі, готова продавати нам свинину по 6 гривень.

І економічно не підкована людина розуміє те, що дефіцит диктує зростання цін. М’ясопереробники прогнозують, що ціни невдовзі підстрибнуть ще відсотків на тридцять. Тож порахуйте, скільки тепер коштуватимуть «найдешевші» «Лікарська» чи «Дитяча» ковбаси.

Розв’язати проблему дефіциту в м’ясопереробній галузі можна лише за рахунок імпорту, позаяк з дорогої вітчизняної сировини дешевого продукту не виробити, тим паче, що дотації держави на цю галузь дуже незначні. Інакше через усі можливі й неможливі шпаринки на кордоні ще більше  посуне контрабанда. Ціни впадуть, але якої якості будуть ті сосиски та ковбаси?

Скажете, а де ж наші птахівники, які в останні роки досить таки успішно розвивають свою галузь? Птахопрому вигідніше поставити свій товар у сирому вигляді на ринок, аніж на переробку. Та й м’ясопереробникам недоцільно  купувати, скажімо, курятину по 14 гривень на ковбасу, позаяк справжнього м’яса (грудинка, стегенця) не вельми багато, решта піде у відходи. Тоді та ковбаса стане ще дорожчою.

Щороку в світі виробляють близько 300 мільйонів тонн м’яса. Конкуренція на ринку – дивовижна. Готуючись до вступу в СОТ, Україна має бути готовою до такого. Ми повинні й можемо посісти там гідне місце, адже вміємо виробляти високоякісні конкурентоздатні продукти, за які не соромно перед світом. Треба лише нашим законотворцям уважніше прислуховуватися до виробників і ухвалювати такі закони,  які не гальмували б галузь, а сприяли її розквіту. Пересічні споживачі чекають  – не дочекаються, коли ж у наших магазинах м’ясні та ковбасні вироби будуть за доступними цінами, усім по кишені. Поки що це для них мрія, позаяк найближчим часом годі очікувати дешевої ковбаси (по 22 коп. за 100 г) – її не буде.