Мера має обирати громада

Чинний закон про місцеві вибори розкритикували всі – політики, експерти, представники органів місцевого самоврядування і навіть члени й голова ЦВК. «Вечірка» неодноразово наводила їхні аргументи.

Нещодавно на одному з круглих столів його учасники підтримали альтернативний законопроект №8096, який можуть ухвалити ще до виборів. Що дасть змогу уникнути чимало суперечностей з іншими виборчими законами та Конституцією України, зокрема повертає виборність депутатів районних та обласних рад, Верховної Ради Криму, а також міськрад у невеличких містах за мажоритарною системою, тобто в округах. Обранці представлятимуть інтереси територіальної громади, як це вимагає Конституція, а не партій. У великих містах, скажімо, обласних центрах, Києві й Севастополі автори проекту пропонують залишити пропорційну систему, але передбачити можливість самовисування списком для кандидатів, які не належать до жодної партії, як це практикується у більшості країн Європи.

Чи не єдине проблемне щодо конституційності положення законопроекту – зміна системи обрання міського голови великого міста. Пропонується вважати обраним мером кандидата, зазначеного під першим номером виборчого списку партії, що здобула більшість голосів на виборах до міськради. Ця норма, на думку авторів, має запобігти конфліктам між мерами (які можуть представляти іншу політичну силу, ніж більшість депутатів) й міськрадами. Найчастіше наводять приклад Києва 1994 року. Тоді кияни обрали керівником міста Леоніда Косаківського. Його конкурент, рухівець Володимир Черняк, програв вибори, але однопартійцям Черняка вдалося отримати більшість мандатів у Київраді і створити найчисленнішу фракцію «Столиця». З перших днів роботи Київради почалося протистояння між депутатами та головою, рішення якого неодноразово блокувалися. Косаківський відмовлявся звітувати перед радою, яка його не сприйняла, були проблеми з розглядом міського бюджету через те, що голова й депутати не знаходили спільної мови тощо. Через три роки «війни» дві третини депутатів Київради ухвалили рішення про недовіру голові й дострокове припинення його повноважень.

Утім експерти Лабораторії законодавчих ініціатив й Інституту політичної освіти вважають, що запропонована норма неконституційна, бо порушує принцип прямого обрання мера міською громадою. По-друге, як зазначають експерти, цей підхід може досягти своєї мети лише, якщо партія-переможець міських виборів – здобуде хоча б 50 відсотків голосів. За інших умов мер однаково матиме опозиційну до себе більшість депутатів міськради. Приміром, за результатами жовтневого соцопитування фонду «Демініціативи», у Києві, скажімо, найвищий рейтинг у Блоку Юлії Тимошенко – 27 відсотків. Тож, якщо ця сила здобуде найбільше мандатів Київради, її фракція однаково становитиме десь четвертину депутатського складу.