…Весь час ішли дощі. Посадкова смуга, що розташована в прифронтовій полосі, розкисла. І не можливо було ані злітати, ані сідати. От і вирішили вимостити її колодами. Старший лейтенант Антоніна Худякова разом зі своїми подругами-льотчицями, озброєні пилами і сокирами, працювали з ранку до ночі. А вечорами втомлені, промоклі до нитки, сідали дівчата в свої «небесні тихоходи» і бомбардували передній край супротивника.…Перший виліт тієї ночі був вдалим. Удало «відбомбилися», добряче розстріляли...