Курган нашої слави і скорботи
Днями на Чернігівщині розпочнеться зведення меморіалу «Пам’яті героїв Крут». Поряд із пам’ятним хрестом, що його свого часу поставили на святому місці для кожного українця. Тут народний художник Анатолій Гайдамака представив проект меморіалу. Серед присутніх були віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, голова правління фонду національного відродження гетьманської столиці містечка Батурин, народний депутат Іван Плющ, заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Володимир Тандура, журналісти, художники, представники громадськості.
– Новий курган буде насипано поряд із старим. У ньому – капличка, – розповідає Анатолій Васильович. – Меморіал узагальнюватиме червона колона – символ Київського університету, звідки була більшість студентів. Увінчуватиме її знак Української Народної Республіки, за яку тодішня молодь вийшла на смертельну прю з російським агресором. Навколо кургану триста розкиданих каменів – пам’ять про кожного героя. Озеро вирішили зробити у вигляді хреста. Він нагадуватиме, що далекі криваві події відбувалися на Хрещення. Перед капличкою буде біла плита. На ній – гранітні вкраплення для імен славних крутян. Навколо меморіалу висадимо червону калину.
Вартість проекту – три мільйони гривень. Меморіал будуватимуть у три етапи. Перший (300-400 тис.) фінансує відомий бізнесмен і підприємець, він же голова наглядової ради Фонду відродження Батурина Сергій Тарута.
– Батурин, Крути, Мотронівка, Глухів, Лемеші – це далеко не повний перелік славних місць на Чернігівщині. Тут є про що розповідати як вітчизняному, так і закордонному туристу, – зазначив віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко. – Плануємо зробити маршрут, що поєднає важливі культурно-історичні, по суті, святі для кожного українця місця. Треба лише їх упорядкувати, віддавши належну шану нашим історичним героям. Тож цілком переконаний, наприкінці першого півріччя наступного року ми завершимо перший етап зведення меморіалу – власне, кургана й усього того, що заплановано навколо нього. А далі розбудова триватиме.
Отож початок будівництва меморіалу – не за горами.
– Головне, аби історики не підкачали, – бідкається доцент кафедри історії та екології Чернігівського педінституту Тамара Демченко. – Треба обов’язково встановити всі імена героїв – крутян, аби потім викарбувати їх на пам’ятнику. Принаймні двоє мені відомі. Це ніжинці Осип Твардовський та Матвій Твердовський. А ще знайти б реляцію Симону Петлюрі сотника Гончаренка, котрий командував боєм під Крутами. У документі викладено повний звіт про тодішні події біля залізничної станції. Він, безперечно, пролив би ще більше світла на ті, безсумнівно, героїчяні дії молодих українців, котрі мужньо захищали свою землю від московського агресора.