Ім’я Героя – Жанібек

Лист цей надійшов до редакції «Вечірки» з Астани, столиці далекого Казахстану. Його автор – кандидат економічних наук Шамардан Жарилгапов. У 70-ті роки наш дописувач навчався в Києві і саме в нашому місті захистив кандидатську дисертацію, отримав учений ступінь. Тож Шамардан-ага найщирішими словами згадує ті щасливі роки і, зокрема, столицю України. Утім, головна тема листа – розповідь про його земляка, Героя Радянського Союзу Жанібека Єлеусова. Суворої зими 1943-го вісімнадцятирічним добровольцем пішов він на фронт. У складі однієї з частин славетної 13-ї армії хлопець брав участь у форсуванні Десни, Прип’яті, Дніпра, звільняв від фашистів населені пункти нашої країни, зокрема – Шостку, Малин, Житомир, Новоград-Волинський, Рівне, Львів. І саме за визволення України отримав він найпочесніше звання в колишньому Союзі.

…Форсування повноводої Прип’яті почалося надвечір. В одному з човнів був кулеметний розрахунок юного сержанта Єлеусова. Хлопцям належало забезпечити форсування річки стрілецькими підрозділами 25-го гвардійського полку.

Тільки-но човни відійшли від берега, ворог відкрив по них шалений артилерійський і мінометний вогонь. Річка перетворилася на безліч фонтанів, холодні бризки дошкуляли десантникам. Раптом човен Жанібека нахилився і в нього потрапила вода. Бійцям усе ж удалося дістатися піщаної мілини. Вони швиденько залишили суденце… Завивав сердитий осінній вітер, але ніхто не зважав на задубілі руки і ноги…

Хлопці бігли від берега, маскуючись у складках місцевості й випускаючи довгі автоматні черги в бік супротивника. Замовкнути кілька ворожих кулеметів примусив Жанібек Єлеусов. А тим часом через Прип’ять переправилися основні сили батальйону. Визволителі наступали в напрямку населених пунктів Плитовичі і Опачиці…

На війні Жанібека було неодноразово тяжко поранено. Від куль не ховався. Повернувшись додому, жив і працював у казахстанському місті Джамбулі. Зокрема, він готував майбутніх солдатів у стрілецькому клубі обласної організації ДТСААФ. Помер герой 1995 року. В ознаменування його подвигу на будинку, в якому він мешкав, встановлено меморіальну дошку. Вшановано пам’ять Жанібека Акатовича і в Україні. Його ім’я золотими літерами викарбувано на обеліску на честь Перемоги, що при в’їзді на київський міст імені Євгена Патона.