Вакарчук і Руслана зробили більше
Наш комітет звернувся до бюджетного комітету, до уряду з вимогою значно збільшити асигнування на розвиток української мови. Бо якщо 2005-го на це виділено 30 мільйонів гривень, то за проектом Держбюджету на 2006-й – лише 4 мільйони.
А кожної виборчої кампанії, за традицією, порушують так зване російськомовне питання – щоб зібрати електоральний врожай серед найчисельнішої з національних меншин України. Про інші не говорять. Нікого, приміром, не турбує, що зникає не тільки караїмська мова, а й караїмський народ.
Що створює підґрунтя для розігрування мовної карти і спекуляцій навколо цієї теми? Відсутність цілісної державної мовної політики. Один із перших мовних указів нашого президента – про посилення статусу російської мови. Хіба з цього треба починати? Лише статистичні дані – про кількість шкіл, вищих навчальних закладів, театрів, бібліотек, періо-дичних видань, ЗМІ російською та іншими мовами в Україні – спростовують усі інсинуації. Україна має одне з найкращих у Європі законодавство щодо захисту прав національних меншин. А от забезпечити мовні права титульної нації не можемо. Закріпивши в Конституції статус державної за українською мовою, парламент і досі не спромігся ухвалити нову редакцію Закону про мови в Україні, у цій надважливій для держави сфері ми користуємося Законом ще УРСР, ухваленим 1989 року. Зате із законопроектів Верховної Ради з мовних питань 11 присвячено підвищенню статусу російської мови. А коли зовсім недавно хотіли внести до порядку денного питання про статус української мови як державної, за це проголосували 189 депутатів…
Парадокс: у нашій державі немає виконавчої влади з мовної політики. Усі її органи, які діяли раніше, знищено. 2000 року ліквідували Департамент з мовної політики, 2001-го – відділ нагляду за мовною політикою в Кабінеті Міністрів та відділ мовної політики при Президентові України. Жодного управління чи департаменту з мовної політики немає в структурах міністерств освіти й науки, культури, торгівлі, Держкомтелерадіо… Єдиний орган, який захищає українську мову в нашій державі, – це Інститут українознавства. Та ще маємо численні вияви громадянської ініціативи: для поширення й популяризації україн-ської мови співаки Руслана, Олег Скрипка та Святослав Вакарчук зробили набагато більше, ніж усі разом діячі влади.
Жоден, навіть найобережніший, крок у зміцненні позиції української мови не залишається поза увагою нашого північного сусіда. Це означає лише одне: російська мова належить до стратегічних інтересів Росії, і вони говорять про це відкрито.
А Президент України, перебуваючи в Дніпропетровську, звертався до народу російською…
Геннадій УДОВЕНКО, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин