Не кожна сорочка близька до тіла
У гардеробі кожного чоловіка, – скромного пенсіонера, вибагливого мультимільйонера, а чи сором’язливого студента – неодмінно є така річ, як сорочка. І не одна, а кілька, а то й декілька. Адже її треба часто міняти, принаймні один раз на два дні, хоча чепурні чоловіки це роблять частіше. Свіжа сорочка ближча до тіла, а якщо вона ще й пасує до костюма, краватки, очей… Успіх у ділових перемовинах чи на світській вечірці, в дружній компанії такому чоловікові гарантований.
Що дозволено лауреату, не дозволено депутату
Розповідають, що Альберт Ейнштейн ніколи довго не замислювався над тим, у що повинен одягнутися. І не лише тому, що якось байдуже ставився до свого іміджу, а й тому, що вченому було шкода витрачати дорогоцінний час на це. У його шафі висіло кілька однакових костюмів, сорочок, краваток і він одягав перші-ліпші. Нобелівському лауреату пробачали те, що упродовж кількох років він з’являвся в одній і тій же краватці чи метелику та й то лише в особливих випадках.
Сучасні ж чоловіки, чи то Нобелівські лауреати, чи депутати, дипломати, бізнесмени і просто ділові люди, мають замислюватися не лише, яка ж сорочка ближча до тіла (чи не видно з-під неї бронежилет), але й чи пасує вона до лацканів піджака. Імідж – все… Найвишуканіший, найстильніший костюм може здатися дешевенькою ганчіркою, якщо з-під нього видніється невипрасувана або ж не в тон підібрана сорочка. Особливу увагу слід звернути на комірець, а саме – його фасон.
До піджака, смокінга, френча
Наймодніший нині комірець – акула: відкладний із загостреними кінцями, широко розведеними в сторони. До такої сорочки, зазвичай, одягають класичний костюм для ділової зустрічі, але ні в якому разі не смокінг чи френч.
Універсальною є сорочка з коміром кент – розгорнутим, з гострими, довгими кутиками, кінці якого внизу утворюють гострий трикутник. Такі ніколи не виходить з моди й ідеально поєднується із класичним костюмом будь-якого покрою.
Є свої прихильники і в комірця баттен-даун – відкладного з довгими краями, пристібнутими ґудзиками до тканини сорочки, яка вважається спортивною і не потребує краватки. Її носять із розстібнутим верхнім ґудзиком. Одначе, такий комірець не годиться для офіційних та святкових виходів у світ.
До пуловера, светра, а також костюма можна вибрати сорочку із коміром варно – широкі відкладні кінці, які не торкаються самої сорочки, бо мають тверду фактуру.
Дехто з чоловіків віддає перевагу комірцю метелик – із подовженими і загостреними кінцями, відігнутими по обидва боки під кутом 45о. Англійці називають його wine (крильце), а ми – метеликом, через те, що таку сорочку одягають лише з краваткою або метеликом до смокінга та фрака. Вона доречна для урочистих подій.
Є сорочка, яку одягають лише до фрака. Вона має класичний комір – стійку мандарин – неширокий, низький, який щільно облягає шию.
З комірцями начебто розібралися, тепер варто поговорити про тканину. Дорога, а, отже, і красива, чоловіча сорочка має бути пошита із щільної гладкої, без вираженої фактури тканини, щоб крізь неї не просвічувалося тіло. Дехто вважає, що то є 100-відсоткова бавовна, а не тоненька марля. Така тканина дуже приємна для тіла, у ній не спітнієш у спеку, але має свій недолік – швидко мнеться і її важко прасувати. Уявіть собі джентльмена у вишуканому костюмі, з-під якого видно зім’яту бавовняну сорочку, наче він щойно вийшов із спального вагона. Тож ліпше вибирати сорочку із невеликим (2-5 відсотками) синтетики. Гарно носиться, її легко прасувати і така річ через годину не нагадуватиме зім’яту ганчірку.
Час від часу мода диктує нам чоловічі сорочки із погонами, накладними кишенями. Щодо останніх, то вони наразі також популярні. У ділових сорочок переважно одна кишеня, але краще, щоб і її не було, позаяк це провокує чоловіка покласти туди бодай якусь річ. Але не годиться класти навіть скріпку.
А на манжеті – французька запонка
Заходячи до магазину з наміром вибрати сорочку, ми щонайперше звертаємо увагу на її колір (і звісно ж, ціну). Так ось, колір може бути будь-яким, головне, щоб він гармоніював із костюмом, краваткою. До сірого піджака пасує синя, голуба, біла, до чорного – всі відтінки сірого, біла і світло-голуба. Для офіційних зустрічей і свят доцільно одягнути однотонну, світлих відтінків, а найкраще – білу, але в жодному разі не яскраву, картату чи в смужечку, чорну, навіть якщо це – останній писк моди. Для повсякденної роботи можна вибрати сорочку у смужку чи клітинку, але не вельми яскравих відтінків. До того ж малюнок на тканині не повинен повторюватися ні на краватці, ні на костюмі.
Не забувайте і про манжети (на ґудзиках чи запонках). Вони повинні виглядати з-під піджака на 1 см і бути сяючо чистими. В ідеалі манжет має прикривати запястя, бути достатньо вузьким, щоб не їздив вниз-вверх по руці й не намагався сховатися в рукаві. Водночас, повинен легко прикривати браслет годинника. А ось рукав піджака не може покривати зап’ястя. Манжет, який виглядає з-під нього, подовжує руку, тож якщо маєте короткі верхні кінцівки, не бійтеся випустити назовні 5-6 см манжета. Порада: купуючи костюм, одягніть таку сорочку, в якій вам зручно.Зважте також на те, що після 5-6-го прання будь-яка сорочка зсідається. Тому в добротної речі рукави завжди трохи довші, ніж треба. Якщо ж ні, то через місяць матимете вигляд акселерата-підлітка, який «вискочив» із одягу.
І ще кілька порад. Якщо між коміром сорочки і лацканом піджака по боках є просвіти, то це означає, що вона не пасує до костюма. Кутики комірця мають ховатися під лацканами. Ззаду сорочки комір не повинен ховатися під піджак, а виступати з-під нього як мінімум на 1 см. І над вузлом краватки не повинно бути «зморшок». Не намагайтеся затягувати на своїй шиї петлю, ліпше купіть іншу сорочку.
Запам’ятайте також, що високоякісна річ коштує великих грошей. Оптимальна ціна фірмової чоловічої сорочки – 100-150 у.о. На Троєщинському ринку є дешевші? Так, але ж вони красиві лише до першого прання. До гарного костюма не гоже одягати таку-сяку сорочку, бо вона не лише зіпсує вам настрій, але й імідж, репутацію.
Я ще не розповіла про українську вишиту чоловічу сорочку, яка дедалі більше стає популярною в нашої еліти. Є депутати Верховної Ради, зокрема Андрій Шкіль, які носять її щодня. Та це тема для окремої публікації.