«Біготня» соціалістів до вподоби комуністам

Чимало обіцянок Майдану нова влада не виконала, зате демократії додала. Навіть змирилася з відвертою опозицією у своїх коридорах. Більше того – догоджає їй, як може.

Маю на увазі представників Соцпартії в уряді. Після НСНУ представництво СПУ у центральній виконавчій владі найширше. Навіть волосина з голів усіх чотирьох урядовців-соціалістів не впала під час нещодавньої владної ротації. Аж тепер, із наближенням виборів, є «перша жертва». Із волі, власне, керівництва самої СПУ. Наразі достеменно невідомо, хто саме «відрядив» Валентину Семенюк до лікарні, але з посади голови Фонду держмайна її покликали однопартійці. Не сподобалася соціалістам приватизація «Криворіжсталі». Здавалося б, чесніше було б «збирати речі» всім чотирьом, якщо вже соціалісти-урядовці більше керуються партійними рішеннями, а не урядовими постановами. Бо й новий уряд можна перетворити на сумнозвісну «спілку» лебедя, рака й щуки. Та ні, жінку «відкликали», а чоловіки залишилися.

Дарма, що й раніше в соціалістів було багато нагод гримнути дверима Кабміну, який то цукор не там закуповував, то до СОТ неправильно йшов, то різні реформи не з того боку починав… Певно, Юрію Єханурову слід вчитися на помилках Юлії Тимошенко й передусім йти радитися з Олександром Морозом, отримати його «добро», щоб соціалісти не критикували самі ж себе в уряді. Іноді доходить до парадоксів: хто найдужче кричить, що село в занепаді? Однопартійці аграрного міністра. У меморандумі  Януковича–Ющенка іде мова про політрепресії і зобов’язання їх уникнення. Але міністр внутрішніх справ залишився той самий. Та чомусь ні Баранівського, ні Луценка Мороз не відкликає. Чи не подвійні це стандарти? Не знаю, як стандарти, а ось державна політика від цих «право-лівих» протиріч стає подвійною. Бо часом партійна дисципліна переважає урядову.

Не лише влада від цієї шарпанини потерпає, а й імідж самої СПУ. «Їх кон’юнктурна біготня від олігархів до Ющенка, від Ющенка в опозицію, призвели до глибокої партійної кризи: у Соцпартії наростає непорозуміння між рядовими соціалістами і верхівкою СПУ», – заявляє вже й Петро Симоненко. І від своєї Компартії «протягує руку допомоги багатьом чесним і відповідальним активістам-соціалістам» та пропонує навзамін ні багато ні мало, а «об’єднатися на платформі КПУ». От так-то, товарише Морозе…