Статистика проти «єдиного вікна»

Київ – чи не єдиний регіон, де нині створено найсприятливіші умови для розвитку підприємництва. Ще й принцип «єдиного вікна» запроваджено з 1 липня, що значно скорочує час та витрати підприємця на отримання необхідної документації. Однак виявилося, що це нововведення не всім «органам» до вподоби…

Начальник Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва Віктор Білич під час розширеного засідання колегії КМДА зауважив, що принцип, який спростив та скоротив у часі реєстраційні процедури, поступово впроваджується в органах податкової служби, пенсійному і соціальному фондах та інших структурах. «Лише в органах статистики цей принцип не реалізовується, – наголосив він. – Там категорично відмовляються працювати з електронною інформацією та державним реєстратором». Статистики вимагають, щоб, як і раніше, підприємці-початківці робили їм особисті візити.

А поки це питання вирішують, урядовці мають подбати про поповнення персоналу, бо запровадження «єдиних вікон» зумовило збільшення навантаження на державних реєстраторів. Загалом же у столиці для цього передбачено 111 посад. А це – в 2,5 раза більше, ніж торік до введення в дію Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Нині ж у Києві  здійснюють держреєстрацію 94 фахівці, з яких реєстраторів лише 57. Цікаво, що у першому півріччі цього року в столиці було зареєстровано понад 7 тисяч юридичних осіб та понад 10 тисяч фізичних осіб-підприємців.

Однак «єдині вікна» ще не відповідають вимогам організації прийому та видачі документів за принципом організаційної єдності. Про це свідчить низка проблем, які й досі не розв’язано: не забезпечено технічне здійснення обміну інформацією про реєстраційні дані між відомчими реєстрами на основі уніфікованих карток, які, до речі, ще теж не запроваджені тощо. А чимало процедур й досі чекають на своє «спрощення».