Каліграфія «Японської осені»
Давно хотіла побачити це мистецько-філософське священодійство. Але Японія надто далеко. І ось витвори каліграфії Країни вранішнього сонця – в Києві. І мені пощастило спостерігати за тим, як воно твориться!
Майстри японської каліграфії «сьо» в одному із залів Національного художнього музею України на сувоях спеціального паперу кожен в оригінальному стилі писав ієрогліфи. У митях творення, свідком якого стаєш, – тисячолітня традиція, давня культура, унікальний досвід митця, політ імпровізації. Коли майстри, роззувшись, ступали на покриття, на якому світився папір, – це вже було щось особливе. Потім кожен брав пензлика (різні стилі – різні за величиною пензлики і по-різному розбавлена чорна фарба в спеціальних посудинах) і одним розчерком створював кілька чи один ієрогліф. Завершення роботи – коли майстер відкриває фарфорову шкатулку, дістає звідти печатку і ставить її унизу сувою. Цей відбиток червоною фарбою – також ієрогліф, який є знаком художника.
Коли журналістам запропонували спробувати написати свого ієрогліфа, в мене аж руки затряслися від бажання. Та не встигла: телеколеги, позуючи перед камерами, вмить зайняли позиції на підлозі. Натомість попросила на згадку ієрогліф «море» у художниці Кобаясі Кінсуй. Цей сплеск енергії прикрашає мою кімнату, де я, коли п’ю чай, уявляю себе японкою... Так насолода творення переплавлюється в насолоду споглядання, медитації.
Мистецтво каліграфії зародилося в Китаї на початку І тисячоліття до н.е. Згодом проникло до Японії. Там на основі китайських ієрогліфів японці створили свою абетку. Відтак каліграфія розвивалася в двох річищах: ієрогліфічна та абеткова. З ХІІІ ст. існувало елегантне «сьо» аристократів і самурайське «сьо», засноване на буддійській течії Дзен. Витвори каліграфії досі відіграють значну роль у сприйнятті японцями прекрасного.
Нині в японському мистецтві «сьо» своєрідно поєднується і унікальна східна традиція, і вплив Заходу.
Виставка японської каліграфії – вперше в Україні! Твори 121 автора, що експонуються, подарують Національному музеєві. На аркуші Мідзукава Сюхо під ієрогліфом – напис українською: «Бажаємо миру в Україні».
Виставка зорганізована Асоціацією каліграфії «Майніті Сьодокай» і Посольством Японії в Україні. До речі, в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії відкрито виставку Василя Чебаника «Графіка української мови». Цікаво порівняти!
Мистецтво каліграфії – творчість і шлях пізнання та духовного самовдосконалення. Часто ієрогліфи відтворюють лаконічну японську поезію. Ось таку, приміром: «Затишна кімната і неповторний смак чаю». Мені здається, це про мене...