Вождизм, зрада чи «змова комсомольців»
Українська республіканська партія «Собор», що ставила за мету об’єднання національно-демократичних сил в «Українську правицю» (і подекуди їй це вдалося – навіть нинішня назва містить у собі назви двох колишніх партій), може сама розколотися вже сьогодні – на п’ятнадцятому позачерговому з’їзді.
Формула (модне нині слово серед політиків) розколу не сенсаційна: Тимошенко – Ющенко. Розпад «помаранчевої команди» позначив тріщину і в «Соборі»: партійні парламентарії, що входять до БЮТ, не послухалися свого лідера, тоді ще кримського прем’єра Анатолія Матвієнка, й не голосували за Юрія Єханурова. Матвієнко гримнув дверима і 20 вересня склав повноваження голови партії. «Він переступив межу шляхетності. Виступив і назвав нас зрадниками національних інтересів», – каже колишній голова УРП, голова ради старійшин «Собору» Левко Лук’яненко. «Мене особисто ця заява не образила. Обурився я лише за одну людину – Левка Лук’яненка. Бо коли Матвієнко успішно просувався по комсомольській лінії, Левко Григорович сидів у тюрмах за Україну, 80 днів відбув у камері смертників», – гнівається заступник голови партії Григорій Омельченко.
Матвієнко ж недовго ображався на «зрадників». Першого жовтня написав ще одну заяву, відкликаючи нею першу. Цей крок його вчорашні соратники вважають спланованим і назвали «змовою комсомольців». У цьому контексті заступник голови партії Любов Стасів називає також прізвище Романа Безсмертного, голову ради НСНУ. «Ослаблення БЮТ – ось у чому суть. Треба повернутися в партію і потім спробувати відвернути її від Тимошенко», – розсекретив план Левко Лук’яненко.
П’ятеро заступників голови партії та члени ради старійшин оголосили про створення внутріпартійної фракції «Соборна Батьківщина» і відновлення діяльності Української Гельсинської Спілки. Із першою ініціативою все зрозуміло: назва співзвучна назві партії Юлії Тимошенко. Відновлення УГС зумовлює низку запитань. Ця організація боролася передусім за права людини в комуністичній Україні. Хіба нині, за Ющенка, ця проблема постала настільки ж гостро? Хіба гірші справи, ніж при Кучмі? Янукович, до речі, каже, що так. Дивно, але не заперечують цього й протимошенківські «соборівці». Нардеп Сергій Шевчук, заступник голови партії, посилається на те, що, мовляв, невипадково європейські структури не припиняють моніторингу України. А Григорій Омельченко каже, що до правового парламентського комітету «надходять сотні скарг». Опоненти Матвієнка звинуватили його у авторитаризмі. Кажуть, що той намагався нелегітимно переписати статут, позбавивши раду старійшин ролі партійного третейського судді і пріоритетного права рекомендувати кандидатуру на голову партії, а також скасувати інститут внутріпартійних фракцій. «Соборна Батьківщина» натомість пропонує свої статутні зміни: головування в партії не більше двох термінів. «Застій призводить до вождизму», – вважає інший заступник голови Володимир Шовкошитний.
Пан Шовкошитний, до речі, бачить ще одне порушення статуту. У ньому сказано, що партія бореться за владу. Однак після Помаранчевої революції, мовляв, ніхто із «собору», крім самого Матвієнка, не отримав владних посад.
На свої посади ця частина «Собору» чекає після парламентських виборів, коли «разом з іншими партіями сформує дієвий уряд». Звісно, на його чолі бачать Тимошенко. «Вона найбільше відповідає ідеалам Майдану. Ющенка теж підтримуємо, прагнемо не дати його «приватизувати» тим силам, які нам заважали жити», – пояснив колишній політв’язень Олесь Сергієнко.
В «Українську правицю» як блок ця частина «Собору» не вірить. Бо, по-перше, її ініціатори Матвієнко і Костенко (УНП) за два роки не дійшли згоди, по-друге, НРУ і КУН тяжіють до НСНУ, а, по-третє, буцімто існує «змова комсомольців», щоб національно-демократичну течію, як вважає В.Шовкошитний, знищити. У Верховній Раді, яка проголосила незалежність, було понад сто націонал-демократів, у нинішній – близько шістдесяти. Знамена «правиці» вже давно відібрали собі інші сили. Якщо наперекір «пристосуванцям» «правиця» й згуртується, то неспроможна буде здолати прохідний бар’єр. А якщо навіть переступить його, не приведе до парламенту й двадцятьох депутатів. Вихід «соборівці» (не з «комсомольців») бачать один: йти на вибори націонал-демократам слід у різних колонах. Це сила, на яку «зможе опертися Ющенко і яка поверне народу його Президента», заявляє прес-служба «Соборної Батьківщини».
Тим часом інша прес-служба сповістила: «Анатолій Матвієнко ніколи не прагнув розколу партії і докладе всіх зусиль для збереження єдності. Голова партії не заперечував можливості блокування УРП «Собор» із ВО «Батьківщина» в рамках БЮТ, але послідовно наголошував, що блокування має відбутися на ідейних принципах, а також, що існує альтернатива такому блокуванню». Хто очолить партію на сьогоднішньому з’їзді? Матвієнко їздив регіонами й агітував за себе. «Соборна Батьківщина» пропонує кількох претендентів. Може, зійдуться на кандидатурі вчорашнього члена НДП (тобто «двічі екс-однопартійця» Матвієнка) Сергія Шевчука.