Ходулі для математиків
На картинах старих фламандців зі сценами нехитрого буття сільського люду, іграми дітей я знайшла і цю забаву – спритника на ходулях, і подумала: який вигадник подарував колись людям простий засіб для вдосконалення своєї постави? Бо саме так оцінює заняття на ходулях дітей з раннього віку заслужений тренер України зі спортивної ходьби Олександр Мусійович ШИМКО.
У Дарницькому районі є унікальний навчальний заклад – школа-садок «Пролісок», де завдяки вправам на ходулях діти позбавляються сколіозу, спеціальна система занять ефективно допомагає і тим, хто має проблеми зі ступнями. Я не вдаватимуся до методологічних подробиць: усім, хто зацікавиться, раджу побувати у «Проліску» і переконатися, що на просторому стадіоні вільний час завжди проводять усі вихованці. Те, що побачила я, справді було гідне пензля старих фламандців, що підмічали кумедні сценки з життя. Дітлахи вправлялися на ходулях, балансували на дощечках поверх відрізків труби та ще й жонглювали шовковими хусточками. Продемонстрували також спортивну ходьбу – коли руки і ноги цілком розслаблені. Не знайдуся одразу, як це класифікувати, бо схоже й на спортивні заняття, адже діти виборюють грамоти і призи, які заздалегідь готує тренер, та водночас це завжди гра і настрій захвату, веселощів. Здається, навіть цього було б досить, щоб похвалити методику, бо рух, свіже повітря безумовно тільки на користь дітлахам. Та тренер звертає мою увагу: погляньте, як ступня дитини на ходулях опирається на потрібні точки, одержуючи мимовільний масаж, а саме ходіння удосконалює координацію рухів, концентрує увагу. Так само, як і балансування на трубі, спортивна ходьба. Тож педагоги в «Проліску» помітили очевидний результат ще й за успішністю своїх вихованців, бо тут навчаються за відомою програмою «Росток» із поглибленим засвоєнням математики. Діти з усієї старої Дарниці, не за спеціальним відбором, а вчаться легко, залюбки і не втомлюються від серйозної навчальної програми. Звісно, атмосферу майже сімейного затишку в цьому закладі створюють всі педагоги і вихователі. Як, скажімо, Світлана Миколаївна Скотська, яка в своєму класі створила куточок «Мій настрій» і щодня діти відмічають образну амплітуду свого самопочуття від сонечка до хмарки, а кому сумно, прагнуть допомогти гуртом.
Директор Людмила Степанівна Полякова розповіла, що їхні вихованці, які після четвертого класу легко вступають до ліцеїв, поводять себе доросліше і виваженіше, аніж їхні однолітки. Адже у «Про-ліску» четвертий клас – випускний, і діти, усвідомлюючи це, вже самі опікують молодших школярів і малят із дитсадка. А методику фізичного загартування Людмила Миколаївна проілюструвала знімками, де на ходулях не лише учні, а й вчителі, й сама директор. «Ми давно шукали таку методику, досить просту і безплатну для сімей, які в нашому мікрорайоні переважно середнього достатку. Дорогі секції на зразок східної боротьби не всім по кишені, та й переконані ми, що це годиться не для всіх дітей. І коли Олександр Мусійович розказав про ходулі, я аж усміхнулася, – розповідає директор. Адже щоб виготовити таке спортивне знаряддя, досить однієї швабри. Та ніхто й подумати не міг, що це так захопить дітей. Тепер до нас звертаються за досвідом з інших шкіл, бо піклувальна рада, яку очолює головний лікар Дарницького району Іван Анатолійович Туранський, запровадила регулярне обстеження наших вихованців. І всі вже помітили, що вони значно загартованіші, мають гарну поставу, а багато позбулися ортопедичних проблем зі стопою. Та насправді ніхто й не підозрював, як вплине спортивна ходьба і ці спеціальні вправи на інтелектуальний розвиток учнів. Нинішньої весни наші випускники писали диктант і показали такий високий рівень знань, що вразили навіть членів спеціальної комісії».
Тренер Олександр Мусійович Шимко вважає, що нічого особливого не сталося, адже рука людини – це, образно кажучи, продовження мозку в просторі. Тож розвиваючи гармонію рухів, удосконалюєш розум. Він займається цим уже сорок років і пропонує прості й ефективні вправи для людей різного віку. Адже для ходьби не потрібні стадіони чи спортивні зали з тренажерами, які нині доступні далеко не всім, навіть без спеціального взуття можна здійснювати корисні для здоров’я маршрути.
...Наприкінці нашої зустрічі мені теж запропонували стати на ходулі й я не змогла відмовитися, бо все товариство довкола – і діти, й педагоги, і навіть директор – рухалися на ходулях по стадіону. Я теж пройшла кілька кроків. Ну, два – це точно...