Що заважає державному стати суспільним

Не всі задоволені роботою Державного комітету телебачення й радіомовлення. Дехто навіть самим його існуванням. Звісно, у зв’язку з цим є претензії й до голови комітету Івана Чижа, котрий, мовляв, засидівся на своїй посаді.

«Моя мета – знищити Держкомтелерадіо», – заявив директор Академії української преси Валерій Іванов. І так пояснив свою позицію: «Потрібно реформувати державне мовлення в суспільне, а така структура як Держкомітет, який очолює Чиж, завжди буде гальмом у цій справі. Отже, без такої інституції не тільки можна – треба обходитися. Державні радіо- і телеканали потрібні лише для мовлення на зарубіжну аудиторію – для пропагування нашої країни». Такі погляди поділяє і головний редактор інтернет-видання «Телекритика» Наталя Лигачова.

Як пояснили на зустрічі з журналістами, завдання суспільного мовника – робити інформаційний продукт для всіх верств населення. У такому випадку стає неприпустимим транслювання в телерадіоефірі привабливих для реклами (точніше – для зароблення грошей на рекламі) передач на кшталт «мильних опер», різноманітних ток-шоу та інших програм подібного ґатунку. Акцент має робитися на високоякісні програми, які, на жаль, часто не вважаються рейтинговими. Погодьтеся, трохи суперечливе твердження.

Отже, на думку організаторів прес-конференції, першим кроком до впровадження реформ у вітчизняному телерадіомедійному просторі може стати звільнення голови Державного комітету телебачення та радіомовлення Івана Чижа, а в перспективі й ліквідація цієї структури взагалі. Щоправда, малувато аргументації для такої категоричності, а відтак і переконливості.