З Хрещатика не все видно

У столиці діють близько вісімдесяти органів самоорганізації населення (ОСН) – мікрорайонні та квартальні комітети. Створюється також чимало вуличних, будинкових. Яку частину повноважень, владних функцій та навіть грошей вони готові перебрати на себе від районних і міської держадміністрацій, аби ефективно розпорядитися ними на своїй території. Про це днями радилися представники ОСН із заступником міського голови – секретарем Київради Володимиром Яловим, посадовцями секретаріату Київради, головних управлінь КМДА – фінансового й з питань внутрішньої політики, міськими депутатами.

Незабаром роль ОСН може значно зрости, якщо Верховна Рада прийме уже схвалений Конституційним Судом закон 3207-1, тобто зміни до Конституції щодо місцевої влади. Згідно з ним буде ліквідовано не лише райдержадміністрації, а й так звані матрьошки – райради у великих містах. Громаду Києва представлятиме лише міськрада. За словами Володимира Ялового, за таких умов столичний мер Олександр Омельченко вважає за необхідне розподілити кошти міста по мікрорайонах, ближче до кожного будинку. На місцях краще знають, як їх найефективніше використати. Бо з Хрещатика не завжди видно, де негаразди з благоустроєм, соціальною допомогою, виховною роботою, ремонтом будинків тощо. Така своєрідна децентралізація міської влади вирішить цілу низку проблем. Зокрема, припинить зловживання на місцях.

Нещодавно, приміром, зустрічаючись зі своїми виборцями на Виноградарі, В.Яловий особисто виявив зловживання. Одна фірма, ремонтуючи будинки, сама встановлювала дверні блоки, сама акти підписувала, сама звітувала і собі ж гроші забирала. Тож, з’ясувалося, що звичайні металеві двері обходилися у 2,5 тисяч гривень. За ці гроші можна троє-четверо ще кращих дверей встановити, вважає Володимир Борисович. Він повністю підтримав пропозицію представників ОСН, аби акт про виконані роботи підписував також і голова будинкового комітету.

На нараді прозвучали й інші пропозиції: ліквідувати різні посередницькі «контори» між жеками, владою і мешканцями будинків. Налагодити тісну взаємодію киян з радами ОСН, зокрема на рівні постійних прийомів скаржників; покращити роботу конс’єржних служб тощо. Голови ОСН нарікали, що безоплатно ніхто не працюватиме, а «дідусі й бабусі хоч і активні, але вже, на жаль, не завжди компетентні». Володимир Яловий запропонував створити виконавчі органи рад ОСН на базі існуючих жеків. А двірників, сантехників, електриків брати на роботу лише за контрактом. Із обслуговуючими підприємствами теж укладати угоди, скажімо, на вивіз сміття тощо. Щоб взаємна відповідальність була. Щодо грошей – міський бюджет поділиться. До ОСН потрібно спрямувати і так звані депутатські фонди. Від свого фонду на наступний рік Володимир Яловий першим готовий відмовитись і направити ці кошти на потреби ОСН у своєму окрузі.

«Якщо райдержадміністрацій і райрад не буде, то готуйтесь узяти владу на себе», – підбадьорює представників ОСН депутат Київради В.Головач. Нині ж ці структури майже безправні. Навіть у жеках їх керівників часто зустрічають непривітно. «Хто ти такий?!», – запитують. «Наша робота зводиться до того, що пишемо листи до райдержадміністрації і отримуємо відповіді: грошей немає», – скаржилася голова одного з ОСН. Позитивних прикладів у взаєминах з районними чиновниками, на жаль, прозвучало мало.