Талант, який належить століттям

Фоліантне видання із серії «Життя видатних людей» – «Олександр Мишуга – король тенорів», здійснене «Музичною Україною» на замовлення Держкомітету телебачення і радіомовлення за Програмою випуску соціально значущих видань, – знакова подія сучасного мистецького життя. Тому що титани сцени залишають незгладимий слід в історії світового мистецтва. Сценічний і життєвий шлях світової зірки оперного мистецтва Філіппі (Олександра) Мишуги, пов’язаний з маловідомим селом Новий Витків Радехівського повіту на Львівщині.

Український співак, голос і співоче мистецтво якого зачаровувало слухачів усіх відомих наприкінці XIX – початку XX століть театральних міст, не випадково отримав у презентаціях тодішньої преси титул короля тенорів. Його ім’я стоїть поряд з іменами Федора Шаляпіна, Енріко Карузо, Соломії Крушельницької. Він найкращий виконавець провідних партій в операх світової класики «Отелло», «Паяци», «Аїда», «Пікова дама», «Гугеноти», «Кармен» та інших, що складають скарбницю найкращих образів театрального оперного мистецтва.

Захоплення світу, гордість України, за парадоксом не знаний лише… на рідних теренах. Та світ не забув короля тенорів. І, на щастя, прийшов час повернути його Батьківщині. Хоча завдання це, як і постать Мишуги, було не простим. Аби відтворити у всій повноті його життєвий образ і реєстр творчих перемог, потрібно було перегорнути не лише вітчизняні, а й не один зарубіжний мистецький архів. Робота, зрозуміло, під силу не кожному. На неї зважився Михайло Головащенко – відомий музикознавець.

Відкривається збірник титульним портретом митця, за ним – біографічний нарис Михайла Головащенка, в якому змальовано життєві віхи і чинники, що сприяли дивовижній кар’єрі хлопця з незаможної селянської родини і його сходженню до вершин мистецької майстерності та світового визнання.

Обсяжними й змістовно вагомими є розділи, де подаються спогади про Олександра Мишугу Станіслава Людкевича, Олександра Кошиця, Максима Рильського, Богдана Лепкого, Болеслава Пруса, Марії Тессейр-Донець, Ірини Коцюбинську та ін., загалом 66 дописів.  Також – добірка різнобічних архівних матеріалів, власних творів Олександра Мишуги, епістолярний розділ, поетичні віншування його з тріумфальних нагод. Видання, подібне цьому, зрозуміло, важко уявити без ілюстрацій. Їх у збірнику близько сімдесяти: Мишуга в житті, в ролях. Останній розділ вміщує додатки: завершальне слово автора, примітки й коментарі, спогади й відгуки сучасників митця, алфавітний покажчик імен, перелік головних ролей Олександра Мишуги, список ілюстрацій.

Наклад видання – 2000 примірників – надійшов лише до бібліотек.