«Духовний розум» Могилянки
Тяглість традицій можна передати двома цифрами – 390 і 13. Перша з них означає: саме скільки виповнилося з часу заснування Києво-Могилянської академії. Друга – скільки минуло літ, як найдавніший університет Східної Європи було відновлено.
Саме з нагоди ювілею цього академічного закладу відбулася Міжнародна наукова конференція «Ad fontes/ До джерел». Розпочалася її робота в Конгрегаційній залі Староакадемічного (або мазепинського) корпусу. Усе-таки, це вражає: височезна стеля, підперта книжковими шафами, на стінах – портрети найвідоміших випускників. Так і хочеться сказати: Дух Академії витає тут. Могилянцям є чим пишатися: історія їхньої альма-матер сягає 1615 року – з часу заснування Київської братської школи. Відроджений як Національний університет «Києво-Могилянська академія» 19 вересня 1991 року цей вищий навчальний заклад поєднує західну та українську моделі освіти, надає можливості для самовираження кожному студентові. А головне – плекає національну ідентичність, поєднану з незалежністю мислення та широким науковим світоглядом. Бакалаврські програми НаУКМА мають 15 спеціальностей, а магістерські – 18.
Наукова конференція розпочалася з філософського обговорення ідеї університету та її втілення саме на прикладі Києво-Могилянської академії. Цей навчальний заклад пережив різні епохи і постачав учених на всі терени слов’янства. Саме тут плекалася ідеологія лицарства – як культурно-релігійний чин. Не випадково гетьман Петро Сагайдачний уписався сюди зі своїм військом запорозьким!
Від самого початку Петро Могила заклав в Академії проект освіченої європейської України. Саме тут утверджувався «духовний розум», поєднання серця та розуму, інтелект, узгоджений із мораллю та відповідальністю. Нині на цьому варто особливо зосередитися, аби вкотре збагнути: без утвердження гуманітарних цінностей, без національної ідентичності годі сподіватися, що Україна спроможеться на «економічне диво».
Учасниками міжнародної конференції були не лише провідні українські вчені (філософи Мирослав Попович, Сергій Кримський та інші), а й відомі науковці з Канади, Росії та Італії. До участі запрошені також богослови, релігійні діячі.
Президент НаУКМА В’ячеслав Брюховецький обнадіяв присутніх новиною: український уряд нарешті виділив кошти на відновлення будинку Галшки Гулевичівни, яка заповіла свої маєтки на користь майбутньої Академії. А нове приміщення наукової бібліотеки, сподіваються, незабаром доведуть до ладу. Дбати про національну еліту – жити майбутнім, яке виростає з подвижництва наших попередників.