Смерть полює на найбідніших
Організація Об’єднаних Націй закликала світову спільноту, зокрема й Україну, жертвувати гроші для людей, які потерпіли в результаті землетрусу у Південній Азії. Потрібно якнайшвидше 226 мільйонів євро, щоб протягом найближчих шести місяців забезпечити мешканців регіону найнеобхіднішими товарами та будматеріалами.
А у Пакистані раптово, як і сам землетрус, почалися зливи. Рятівникам і досі не вдається дістатися багатьох населених пунктів, що потерпіли від земле-трусу. Гелікоптери, які надали Сполучені Штати, не можуть здійнятися у повітря, наземні шляхи відрізано, до того ж виникла небезпека зсувів ґрунту. Влада скорегувала офіційні дані щодо кількості жертв. Тепер це понад 25 тисяч. Тим часом надходять повідомлення, що у тій частині штату Кашмір, що контролює Пакистан, розпочалася епідемія малярії та інших інфекційних хвороб.
Гуманітарні організації критикують керівництво Пакистану за погану організацію рятівних робіт. На думку керівника інституту сейсмології у Берліні професора Йогена Зшау, нині, як і раніше, ніхто не дбає про те, щоб катастрофи не набували таких велетенських масштабів. А тим часом кількість природних катаклізмів та їх сила все збільшуються. У минулому за допомогою нинішньої стратегії ще можна було впоратися. Але нині природа заявляє, що таким чином ми далеко не підемо. На думку професора Зшау, катастрофи спричиняє сама людина – своєю діяльністю.
Сейсмологи переконані: нині людство стало більш вразливим. Адже тепер все більше населення живе у тих місцях, де жити просто небезпечно. Житло зводять у так званих критичних районах. Готелі часом будують просто біля моря, не думаючи про те, що їх можуть поглинути цунамі.
Звичайно, що бідніша країна, то важче їй розробити заходи безпеки задля зменшення ризиків у разі природних катаклізмів. Дослідження твердять, що у дитини шкільного віку в Ісламабаді у 400 разів більша небезпека загинути під час землетрусу, ніж у її однолітка у будь-якому великому місті Японії.