Не забути б смак українського сала
Українське сало, м’ясо та ковбаси скоро нам, певно, тільки снитимуться. Більшості цей і без того недешевий продукт стане взагалі не по кишені через тотальний дефіцит. Адже ситуація, що склалася на вітчизняному ринку м’яса останнім часом, загрожує значному скороченню галузі.
Керівники тваринницьких господарств, птахофабрик, відгодівельних комплексів стурбовані великим обсягом контрабандного товару, що заповнив останнім часом торговельні полиці. Тисячі тонн яловичини, свинини, птиці та готової м’ясної продукції сумнівного походження знову просочуються до нас через митні кордони.
– «Сірий» імпорт завозять корумповані компанії, які не платять мита. За нашими даними, таких в Україні 28. Ця продукція на 30 відсотків дешевша за вітчизняну, але її якість дуже низька, – каже генеральний директор корпорації «Тваринпром» Сергій Гнатюк. – Контрабандної продукції на ринках та в супермаркетах України близько 100 тисяч тонн. Нездорова конкуренція спричиняє руйнацію вітчизняного м’ясного ринку, більшість сільськогосподарських підприємств призведе до збитковості, сотні середніх та малих господарств узагалі припинять існування. І, як наслідок, бюджет недоотримає десятки мільйонів гривень.
До того ж контрабандне м’ясо не лише низької якості, а й небезпечне для здоров’я людини. Лабораторні експертизи не раз виявляли в продукції в багато разів перевищений вміст важких металів, гормонів росту, консервантів та антибіотиків. Таке м’ясо вживати небезпечно. Адже воно може таїти в собі сумновідомі інфекції – «курячий» грип, губчастоподібну енцефалопатію (коров’ячий сказ), сибірку та інші «сюрпризи». Прикладів потрапляння до нас небезпечної продукції вистачає. М’ясовиробники розповіли, як кілька років тому з Китаю надійшла велика партія мороженої свинини. Завдяки лабораторним дослідженням у м’ясі знайшли небезпечний вірус. Виявилося, що в Китаї через якусь хворобу масово гинули свині й поголів’я довелось вирізати. Морожені тушки зберігалися кілька років, аж поки не потрапили в Україну. А нещодавно в торговельній мережі було виявлено понад дві тисячі тонн м’ясної продукції без будь-якої сертифікації та маркування. Щоправда, товаровиробники наголосили, що деякі ринки та супермаркети бережуть власний імідж, а тому особливо уважні до якості товару. Але невеликі торговельні точки часто спокійно реалізують «лівак», а всіх за руку не схопиш. Отож, бал знову править корумпована митна служба. Цікаво, яка державна організація може запевнити громадян у тому, що така продукція не потрапляє до їхнього столу, особливо в меню шкіл, дитсадків, лікарень тощо?
Відомо, що дефіцит на вітчизняному ринку м’яса виник не сьогодні. Декілька років тому збанкрутілі господарства вимушені були пускати під ніж поголів’я худоби, а спритні ділки вивозили продукцію до сусідньої Польщі. До нас же вона поверталася вже у вигляді імпортних ковбас та стегенець. Останніми роками галузь поступово почала ставати на ноги і навіть набирати темпів зростання. Знайшлися серйозні інвестори, запроваджено сучасні світові технології відгодівлі, завдяки збалансованості кормів приріст худоби становить 1000 грамів на добу, зросло поголів’я. Нині в Україні працює 87 птахопідприємств, 42 промислових підприємства з відгодівлі свиней, будуються два великі м’ясопереробні заводи тощо.
Але через економічні негаразди за 8 місяців цього року до столу українців яловичини надійшло на 10 тисяч тонн менше, свинини – на 7 тисяч тонн. Головна причина – низькі закупівельні ціни – 7 гривень за кілограм живої ваги великої рогатої худоби та відповідно 11-12 гривень – свиней. Це тоді, як дорожчають енергоносії, перевезення тощо. Свіжий приклад. У прес-центрі Держкомрезерву розповіли: на оголошений тендер на закупівлю резервних запасів м’яса поки що не надійшло жодної пропозиції. Сергій Гнатюк пояснив, що держава пропонує низьку ціну, тому й не відгукується виробник.
Щоправда, курятини стали виробляти цього року на 120 тисяч тонн більше, ніж торік. Наступного року птахівники обіцяють збільшити обсяг продукції на 150 тисяч тонн і згодом вийти на один мільйон тонн. Але якщо відповідні державні органи боротимуться з поставками контрабандних стегенець такими темпами як нині, то й перед птахівниками згодом постане питання про нерентабельність галузі. За словами керівника одного з підприємств птахівництва Сергія Малашенка, останнім часом до торговельної мережі потрапило 50 тонн низькоякісних імпортної курятини та 10 тонн сировини на переробні підприємства.
Якщо раніше наповненню ринку сприяло населення, то до кінця року селяни недодадуть 100 тисяч тонн сала-м’яса. Що й казати, у моєму рідному селі на Черкащині сусідка тітка Галя, яка зазвичай годувала двійко свиней: «одне для себе на сало, друге – на продаж», цього року тримає лише одного кабанчика.
– Рік ходиш біля нього, а що заробиш? Заготівельники нас дурять, намагаються збити ціну так, що шкурка вичинки не варта. Тож по 11 гривень за кіло я й сама з’їм, – резонно розмірковує жінка.
Висновки напрошуються самі – вітчизняна галузь з виробництва м’яса нині під загрозою. Якщо держава і далі стоятиме осторонь цієї проблеми, то через два-три роки ми лише згадуватимемо неповторні пахощі смаленого соломою сала.