Час реваншу настав

Два з половиною роки тому японці переграли українців з мінімальним рахунком

Історія футбольних взаємин України та Японії бере початок з березня 2002 року. Тоді «жовто-блакитні» під проводом Леоніда Буряка «відкрили» для себе і для своїх уболівальників країну, яка готувалася прийняти тогорічні світові фінали, і національну команду, яка по праву вважається найсильнішою в Азії. Наші поступилися, пропустивши гол у середині першого тайму, і на тлі самовідданих, моторних і завзятих японців особливого враження не справили. Принаймні в низці передмундіальних спарингів, особливо частих навесні того року, поєдинок у Осаці найяскравішим не став. А в Європі він узагалі не дістав розголосу. Як складеться візит азійських футболістів до Києва, сказати важко. На відміну від команди Блохіна, яка, схоже, ще святкує локальний тріумф, японці вже почали безпосередню підготовку до мундіалю, і саме цим особливо цікавий їх приїзд… Інша цікавинка, до того ж значуща, стосується нашого складу. Зверніть увагу: з тих, хто «відкривав» Японію два з половиною роки тому, до гурту Блохіна не потрапили дев’ятеро. Натомість восьмеро, у тому числі й шестеро «основних», задіяні і в нинішній команді повною мірою. Висновок очевидний: до різких кадрових змін тренери оновленої дружини не вдалися. Та потрібний результат – забезпечили. Отже, мова про кадрові труднощі слушна, проте – не першочергова. Треба вміти працювати й з тими, хто є…

21.03.2002. Осака. Японія – УКРАЇНА – 1:0 (Тода, 23). Наразакі, Матсуда, Моришима (Огасавара, 54), Нішизава (Т.Судзукі, 46), Яганисава (Такахара, 60), К.Наката, Міямото, Алекс (Накамура, 46), Тода, Фукуніс (Міозін, 60), Ічикава (Хато, 77) – Рева, Несмачний (Задорожний, 46), Головко, Ващук, Шищенко, Тимощук (Зотов, 76), Зубов (Серебренников, 70), Закарлюка (Рикун, 55), Воробей (Мелащенко, 76), Гусин, Попов (Радченко, 46).