Відпочинок на хуторі
Минулого тижня в Київському молодіжному центрі праці нагороджували переможців конкурсу осередків сільського зеленого туризму, який проходив за сприяння асоціації молодих підприємців України в рамках реалізації програми розвитку молодіжного підприємництва на селі «Молодіжні мандри».
У конкурсі брав участь 51 підприємець з усіх регіонів. Це люди, які забезпечують туристів помешканням зі всіма вигодами, харчуванням, ознайомлюють із природними та культурними особливостями своєї місцевості. Переможців визначили десять – з Черкаської, Чернігівської, Вінницької, Львівської, Херсонської, Закарпатської та інших областей. Усього ж в Україні 800 садиб, які приймають туристів. Найбільше в Івано-Франківській та Львівській областях. Але це крапля в морі. За радянських часів вітчизняні любителі мандрів добре знали лише один маршрут зеленої краси – Карпати. Хоча в кожному регіоні є свої неповторні принади для туристів. Проте держава, на жаль, не сприяє розвитку цього виду туризму.
Зелений туризм сьогодні популярний серед європейців та американців. Немало й українців віддають перевагу відпочинку в тихій сільській місцевості. Пожити тиждень-другий на полтавському хуторі, половити карасів, позбирати грибів-ягід у лісі, а вечорами погомоніти з мудрими селянами, послухати пісні. Корисно і дітям подихати цілющим, настояним на лугових травах повітрям, попити свіжого молока, а заодно й познайомитися з народною культурою та традиціями. Про це мріє багато міських жителів. Але часто не знають куди саме вирушити.
– На жаль, нині здебільшого рекламують зарубіжні туристичні маршрути. Прикро, але частіше по радіо чи телебаченню проводяться конкурси на зразок: «чи знаєте ви Іспанію або Італію?», аніж «чи знаєте ви рідний край?». Відсутність належної реклами на державному рівні гальмує розвиток зеленого туризму, – нарікає голова Спілки сприяння розвитку зеленого туризму в Україні Володимир Васильєв. – В Україні можна розробити безліч неповторних маршрутів, які зацікавлять не лише вітчизняних любителів мандрів, а й грошовитих європейців. Узяти хоча б Слобожанщину, зокрема Харківську область. Це ж невичерпне джерело давньої культури, традицій, звичаїв! Створити там належний сервіс – і від туристів відбою не буде.
Оксана Бас із Вінничини займається зеленим туризмом з 2003 року. До її садиби приїжджають відпочивати не лише українці, а й зарубіжні гості. Жінка називає себе «криголамом» у подоланні всіляких бюрократичних перепон.
– Два роки працювала собі на збиток. У цьому – «вийшла на нуль». Але ж треба постійно вдосконалювати сервіс. То велосипеди придбати, то лижі. Пільгових же кредитів державою не передбачено, фонди підприємницької діяльності допомагають украй мало. Ось і викручуйся, як можеш, – розповіла Оксана Бас.
Безперечно, в Україні, що так багата мальовничими краєвидами, історичними місцями, є хороші можливості для розвитку інфраструктури сільського туризму. Це і прекрасна перспектива для молодіжного підприємництва. Молоді люди не шукатимуть собі заробітку в чужих краях, а матимуть його вдома. До того ж власники осередків сільського туризму завжди дбають про чистоту навколишнього середовища, сприяють збереженню природної краси. Інакше хто захоче платити гроші за відпочинок у занедбаній місцевості, основна окраса якої – завалений смітниками ліс чи замулена річка? А ще це передбачає і поповнення державного бюджету. Вистачає і людей, які готові трудитися на ниві зеленого туризму. От тільки поки що відчувається дефіцит розуміння з боку держави. Однак підприємці сподіваються, що наступного року влада, задекларувавши «рік села», не обмине і їх увагою. А поки що одна надія – на власні сили.