Останній акорд
Українці зіграють з албанцями в ранзі дострокових переможців
Завтра в Дніпропетровську «жовто-блакитна» футбольна дружина завершить світовий відбір. І вперше в історії – на мажорній ноті. Підопічні Блохіна, вигравши сім календарних зустрічей з одинадцяти, завчасно впоралися з основним турнірним завданням, обернувши свій останній матч на свято для себе і для симпатиків українського футболу.
Від «Метеора» до Майдану Незалежності
Хочеться вірити, що свято й справді буде щонайменше дводенним. Іншими словами: Шевченко з партнерами таки виграють на дніпропетровському стадіоні «Метеор» і до столиці повернуться в доброму гуморі. А вже в Києві на них, як і на чисельних уболівальників, очікують всенародне дійство з піснями, молодіжною дискотекою та феєрверком над Майданом Незалежності. За попередньою інформацією, у святковому концерті візьме участь навіть уславлений академічний ансамбль танцю імені Вірського. На симпатиків обрушиться й град із фірмових м’ячів із автографами головних героїв футбольного свята, до того ж, як стверджують організатори, відправлять «шкіряних» у натовп самі «збірники» – звісно, своїми фірмовими ударами з основної сцени. Саме дійство триватиме на Майдані Незалежності з 18.00, а от «жовто-блакитні» під проводом Олега Блохіна будуть присутніми на ньому лише впродовж двох годин – з двадцятої до двадцять другої. Пояснити це не важко: наступної середи українська «націоналка» зіграє міжнародний спаринг з японською в Києві. А отже, «відтягнутися» за повною програмою команді не вдасться: режим.
Ребров без статусу «весільного генерала»
На албанців, ухвалили тренери, підуть ті, хто виборював заповітні перепустки до світового фіналу. Ребров, який неабияк дошкуляв албанській збірній ще вісім років тому, місце в розширеному варіанті отримав також, хоча й з істотним запізненням. Остання подробиця, звісно, зумовила найрізноманітніші коментарі, гостро приперчені найдивовижнішими чутками. Бодай тому, що вітчизняна футбольна громада намагається спрогнозувати остаточний склад команди, яка наступного літа вирушить до Німеччини, уже зараз. А Ребров, якого в Україні шанують не менш як Шевченка, схоже, ще має довести тренерам своє право на участь в мундіалі. Звичайно, за будь-яких умов останнє слово буде за Блохіним. Однак усе, чи принаймні майже все, залежатиме від самого футболіста. Здається, сумніви тренерів цілком зрозумілі. Ребров охоче і доволі вміло підігрує молодшим партнерам у «Динамо». Та стати повноцінним розігруючим у головній команді країни ветеранові, як стверджують фахівці, не до снаги: ігрові та функціональні якості, як і власне амплуа, у нього все-таки інші. А от «чистого» форварда Ребров узагалі не грає вже років два-три. Футболіст з таким рівнем майстерності і з таким багатющим досвідом, як Ребров, як на нас, може прислужитися колективу завжди. Але тільки не в ролі так званого весільного генерала. На світовий фінал мають їхати турнірні бійці з чітко визначеними місцем, завданням і можливостями. Довести Блохіну свою ігрову самодостатність наш кумир має і в завершальних зустрічах осіннього циклу, і навесні наступного року. Ми дуже хочемо, щоб сталося саме так.
Не загубити перспективу в атмосфері свята
Інших новачків у цьогорічній команді не передбачається. Хоча це жодним чином не гарантує їхньої відсутності в лютому-березні, коли «націоналка» поновить підготовку до мундіаля. Попри обґрунтований песимізм її наставника – Блохін, як відомо, публічно заявив про відсутність перспективних виконавців у молодіжній збірній, очолюваній Олексієм Михайличенком, обдарованих юніорів у нас не бракує. Щоправда, для становлення справжнього майстра потрібні час і практика. Натомість саме з цим й існують значні труднощі. Час, як відомо, не чекає: після світового чемпіонату команду доведеться істотно оновлювати – Ващук, Шовковський, Федоров, Гусин, Шелаєв, Шищенко, Радченко, Єзерський і навіть Шевченко матимуть 30 – 34 роки, що для футболу найвищого рангу насправді відчутно, а новий чотирьохрічний турнірний цикл вимагатиме й відповідної кадрової перспективи. Однак награвати молодь з прицілом на міжнародні випробування можна і треба лише на головних ролях у вищій національній лізі. Тим часом, як стверджують обізнані люди, «батьки» нашого футболу не тільки не бажають поглиблювати процес обов’язкового лімітування чужинців у вітчизняному чемпіонаті, а й шукають можливі варіанти відмови від нього. Чиї інтереси візьмуть гору – загальнодержавні чи кількох особливо заможних клубів, зацікавлених у подальшій інтернаціоналізації нашого футболу, стане зрозуміло взимку, коли конференція ПФЛ повернеться до цього питання планово. Матч у Дніпропетровську, як і виступ української національної команди в світовому відборі загалом, можуть стати вагомим аргументом у прийнятті воістину доленосного для нашого футболу рішення. Бо недарма саме в останні місяці, коли «запрацював» ліміт, українські футболісти заявили про себе і в українському чемпіонаті.