Росіяни здійснили «Оксамитову революцію»

В агента Вершиніна усе догори дригом. Над головою свистять кулі, дружина «підсіла» на наркотики, не може порозумітися з донькою. Після провалу спецоперації на зміну Вершиніну прислали Суворовцева – людину непередбачувану, з непроникним обличчям і схованим за окулярами поглядом. Здається, що головні герої не спрацюються… Але їм доведеться разом протистояти всьому світові.

Така фабула гостросюжетного російського екшн-детективу «Чоловічий сезон. Оксамитова революція», знятого режисером Олегом Степченком за однойменною книгою Олександра Карпова. Знімали фільм у Росії (Москва), Україні (Ялта), Чехії (Прага), Німеччині (Франкфурт-на-Майні), США (Лос-Анжелесі) та Кенії (Момбасі).

У серпні в Голівуді фільм показали провідним іноземним кінопродюсерам і дистрибютерам. Відома студія «Мірамакс» уклала угоду з виробником детективу, а тому вже наступного року стрічка вийде в зарубіжний прокат під назвою «Оксамитова революція». Мірамаксівські оптимісти сподіваються на 40 мільйонів доларів прибутку (зйомки і реклама фільму обійшлися в 10 мільйонів).

Стрічка вражає передусім операторською роботою Марії Соловйової, яку високо оцінив і представник оскарівського комітету з іноземних фільмів. Швидка динаміка зйомок, незвична для радянського і пострадянського періоду. Тому фільм треба дивитися не моргаючи, а то можна пропустити щось суттєве.
Повністю 4-годинну стрічку покажуть лише на телеекранах, а в кінотеатрах ітиме скорочена 2-годинна версія.

У рамках промо-туру фільму приїхали актори Олексій Кравченко (Вершинін), Олексій Петрухін (Суворовцев), Олексій Огурцов (спецназівець), Ігор Жижикін і Олег Тактаров (бандити).

І хоча в назві згадується про оксамитову революцію, Олексій Петрухін запевняє – це не стосується Помаранчевої революції. Негативний герой на екрані – Алекс Сорс – брав активну участь в трьох оксамитових революціях. Надто прозорий натяк на відомого філантропа викликав чимало запитань на презентації фільму в США. Це не Сорос – лукаво відповідали творці. Щоправда, зважаючи на афганське минуле Сорса, можна припустити, що не обійшлося і без елементів біографії Усами бен Ладена.