Азіатські вершки

По 6 жовтня у столичному  кінотеатрі «Баттерфляй-Ультрамарин» проходить фестиваль «Азія-кіно».  У програмі – чотири стрічки.

Драму «Кров та кістки» знято на основі автобіографічної повісті відомого в Японії письменника Согіру Яна. Зірка азіатського кіно Такеші Кітано виконує роль Кіма Шунпея – владного чоловіка. Будь-які його бажання мають втілюватися, накази – виконуватися, а за непокорою завжди  неминуча кара. Стрічка отримала приз японської кіноакадемії за кращу режисуру та кращу чоловічу роль другого плану.

Ще один японський фільм-драма «Ніхто не дізнається» режисера Хірокадзу Коре-єда. Четверо братів та сестер живуть щасливо разом з матір’ю у маленькій квартирі в Токіо. У дітей різні батьки. І вони ніколи не ходили до школи. Сам факт існування трьох із них приховується від  господаря будинку. Одного разу мати йде з дому,  залишивши трохи грошей та записку, в якій просить  найстаршого сина доглянути інших дітей. 14-річний Юя Ягір за роль у цьому фільмі отримав «Золоту гілку» Каннського кінофестивалю за найкраще виконання чоловічої ролі. Стрічку висунуто Японією на здобуття премії «Оскар»  цього року.
«Примхлива хмарина» – еротично-порнографічний мюзикл тайванського режисера Цай Мін-Ляня.  Це притча про відчуження у сучасному місті, про глобальну кризу, яка торкається природи та людських стосунків, про порнографію як примару сучасної культури.

Фільм «Усама» режисера Сіддіка Бармака – перший афганський фільм з часів захоплення влади Талібаном та повалення їх режиму  2001 року. Картина  називається так тому, що в часи, коли вона знімалася, ім’я Усами бін Ладена у всьому світі  було синонімом Афганістану. В центрі подій – дівчина-підліток, яка вимушена перевдягтися хлопцем, аби  працювати в лікарні. Адже під час панування талібів в Афганістані жінка не мала права навіть  вийти на вулицю без супроводу чоловіка. Одного дня усіх хлопців містечка забирають  до релігійної школи, яка  водночас є і центром військової підготовки. Дівчині довго вдається приховувати свою стать, але врешті-решт фізіологія видає її... Стрічка отримала «Золотий глобус» як кращий іноземний фільм. «Незважаючи на падіння режиму Талібана, життя жінок в Афганістані практично не змінилося», – резюмує режисер Сіддік Бармак.