У дуеті з Паганіні
Сьогодні в рамках «Київ-музик фесту» світова прем’єра: Ніколо Паганіні – Мирослав Скорик «Двадцять чотири каприси для симфонічного оркестру». Гратиме оркестр студентів Національної музичної академії імені П.Чайковського, диригуватиме Мирослав Скорик.
Концерт, вхід на який вільний, відбудеться в Колонному залі імені М.Лисенка Національної філармонії.
Розмовляємо з композитором, професором Мирославом Скориком в одній з аудиторій Національної музичної академії, так щедро опроміненій незвично теплим вересневим сонцем. Він стиха награє на фортепіано знайому мелодію і розповідає:
– Паганіні написав двадцять чотири каприси для скрипки, коли ще був зовсім молодим, двадцятирічним, у 1802 році. Це – перший і, напевне, найцікавіший твір Паганіні, який захоплює слухачів пафосом і яскравими образами, злетом фантазії і драматичними контрастами. Тут – мінорні й мажорні мелодії, танці й військові марші. Паганіні – неперевершений скрипаль – написав цей цикл для скрипки соло. Каприси дуже складні для виконання і технічно, й гармонійно. Вони підвладні лише скрипалям-віртуозам. І велике досягнення, якщо музикант має в своєму репертуарі всі двадцять чотири каприси – то вже «найвищий пілотаж».
– Але якщо виконує ці каприси скрипка соло, то музика все ж однобарвна, – розмірковує Мирослав Михайлович. – У мене виник задум: зробити обробки, щоб каприси зазвучали в багатоголоссі. Тож і переклав їх для великого симфонічного оркестру, де соло має не тільки скрипка, а й духові – мідні й дерев’яні інструменти, й ударні… Це – велика палітра музики, уже зовсім інше звучання.
Виконання обробок – тривала робота Мирослава Скорика, що вилилась аж у десять років. Звучать каприси 90 хвилин, у двох відділах концерту.
Вперше слухачі почули їх у такій обробці місяць тому в Берліні, на Міжнародному фестивалі молодіжних оркестрів, у якому брав участь і Симфонічний оркестр Націо-нальної музичної академії ім.П.Чайковського, диригував керівник оркестру Роман Кофман.
Солідна музична аудиторія сприймала каприси в такому представленні дуже емоційно. І Мирослава Скорика, який був на тій прем’єрі, і оркестр та диригента слухачі вітали стоячи, бурхливо.
– Це не перша ваша прем’єра світового масштабу. Пригадую оперу «Мойсей», яку 2001 року захоплено вітали і кияни, слухали в постановці Львівського оперного театру…
– Оперу добре сприймали у Києві і Львові, також у Польщі, де її показували на фестивалі оперної музики в Бидгоші. Успішно сприйняли її і в оперному театрі у Варшаві. Але ж гастролі, тим паче зарубіжні, залежать не тільки від попиту, а й від коштів.
– «Київ-музик фест», де ви – художній керівник, – традиційно багатий на непересічні прем’єри…
– Так. І на цьогорічному XVI фестивалі передбачається майже 80 прем’єр. «Київ-музик фест» дає змогу і зарубіжним, і українським композиторам представити найновіші твори сучасної академічної музики. У програмі фестивалю – перевага вітчизняним творам. Акцентую: твори саме академічної музики, яка, на жаль, в Україні не так часто звучить, як вона того заслуговує, бо витісняється попсою, одноденками. А саме академічна музика здатна відобразити світ у всій повноті та красі, з найтоншими нюансами…
– Концерти «Київ-музик фесту» – яскрава подія в сучасному музичному житті України. Як фіксуються ці концерти, музичні програми, щоб не канули в Лету, а збереглися для наступних поколінь?
– Ці концерти записуватимуть на радіо. З телебаченням – складно, там виставляють такі ціни… Видано збірки – каталоги-книжки попередніх «Київ-музик фестів». Цього року, як і в попередні, до участі в «Київ-музик фесті» запросили Кирила Карабиця – сина засновника цього фестивалю незабутнього Івана Карабиця. Тож Кирило підготував і на комп’ютері, в електронному вигляді, каталог – перелік творів, які виконували на попередніх фестивалях, список авторів-композиторів та виконавців, також відгуки преси, музичної критики. Відтак маємо повну картину попередніх років. Видаємо і збірники науково-теоретичних конференцій, що відбуваються в дні «Київ-музик фесту». Ці збірники «Наукового вісника НМА» – для викладачів і студентів, дослідників, – поповнюють нашу музичну бібліотеку.