Рахуйте гроші біля каси
Про людей, які стоять по той бік прилавка, в усі часи побутувала думка, що вони бувають нечистими на руку: якщо не обважать, то здачу недодадуть, а все ж ошукають. Звісно, я не маю на меті замастити дьогтем геть усіх продавців, бо з-поміж них є таки чимало чесних, порядних, добросовісних, але правди ніде діти – у торгівлі не викорінили й досі спокусу нечесної наживи.
Днями зустріла на ринку свою давню приятельку, яка була дуже обурена: на двох кілограмах помідорів її обмахлювали на 40 копійок (недоважили 200 грамів). І коли вона почала висловлювати претензії продавцеві, та чесно й нахабно пояснила:
– Я ж маю якось жити, а ви на сорок копійок не збіднієте.
Певна річ, із електронними вагами на ринок чи до гастроному не ходитимеш, але й почуватися ошуканим на кожнім кроці теж не вельми приємно.
Я сердечно поспівчувала своїй знайомій і повернула до супермаркету, втішаючись тим, що тут мене не обважать, позаяк усюди електронні, а отже – чесні – ваги.
Досі ніколи не задумувалася над тим, які суми вибиває касовий апарат і товарний чек спокійно викидала у смітник. Скнарою бути – це начебто й принизливо. Але цього разу, згадуючи недавню розмову, вирішила бути уважнішою, кладучи до кошика покупки. Їх виявилося не так і багато, тому без проблем порахувала, що вистачить десяти гривень. Заздалегідь дістала гроші, й поки продавець вибивала чек, швиденько поклала всі продукти у торбинку.
– Сімнадцять гривень 60 копійок, – промовила продавець, не відриваючи очей від екрана монітора.
Я, звісно, розгубилася і миттю дістала із гаманця ще «десятку». Розплатилася, відійшла вбік і почала вивчати товарний чек, чого досі ніколи не робила. І, дійшовши до четвертої суми, виявила, що мене таки справді обдурили: за два йогурти (по 1 грн. 25 коп.) заплатила 9 грн. 70 коп. Коли повернулася і попросила продавця ще раз порахувати, скільки повинна заплатити за покупку, вона від злості аж зашипіла. Схопила чек і кудись побігла, а за кілька хвилин повернулася й мовчки тицьнула мені мої 7 гривень 20 копійок.
Ще донедавна в багатьох торговельних закладах можна було прочитати крилаті слова: «Рахуйте гроші, не відходячи від каси». Либонь, вони актуальні й досі – часи змінюються, а мораль залишається тією ж. Відтепер завжди дивлюся на товарний чек. Що не кажіть, а таки неприємно, коли тебе ошукують, неначе чужа рука залазить у гаманець.
Якось побувала в музеї Держспоживстандарту, де екскурсовод розповів, що в Херсонесі колись використовували зважувальні гирі з тавром, які неможливо було підробити. Проте й тоді вистачало спритних ґендлярів, які наважувалися порушувати правила торгівлі. Коли ж їх виявляли, то жорстоко карали на очах у всього люду: щонайменше десять батогів отримували. Це була для них добра наука. Можливо, й нині не завадило б вивчити історичний досвід наших попередників і бодай якусь дещицю його запровадити у життя. Якось треба наводити лад у торгівлі.