Чого-чого, а руїн у різних сферах життя надбали вдосталь: бо, здійснюючи або запроваджуючи щось нове, ніяк не розучимося «до основ» зруйнувати все те, що маємо, – немов самі собі вороги. Так і бігаємо по зачарованому колу абсурду, не забуваючи, час від часу, підкидати хмиз у вогнище посередині, щоб яскравіше горіли ті, що тримаються за істину, намагаючись із того кола безвиході вирватися та показати заповітну хвіртку і нам. А ще маємо забаву, оголошуючи їх божевільними й терористами.Ось про...