Тут міцніє визвольний дух
Днями минула четверта річниця сумної й водночас славної дати білоруської історії – початок героїчної оборони їхніми патріотами могил предків в урочищі Курапати.
Урочище Курапати поблизу Мінська – як Биківня під Києвом. Але тут знищили набагато більше людей ніж у Биківні та Бабиному Яру. У цій величезній братській могилі знайшли близько 250 тисяч мучеників тоталітаризму.
За радянської влади злочини в Курапатах всіляко замовчували. На місці поховань збудували дорогу, проклали газопровід. Але масові захоронення стали очевидними, і офіційна радянська пропаганда вдалася до звичних облудних прийомів: стверджувала, що в Курапатах могили жертв німецько-фашистського терору. Але, наприкінці 80-х років відомий білоруський археолог, публіцист і громадський діяч Зянон Позьняк влаштував там розкопки. Його знахідки і показання свідків – жителів сіл, що розташовані поряд, – підтвердили, що в Курапатах поховано білорусів, розстріляних енкаведистами у 1929-1941 роках. Але нинішня влада й досі заперечує ці факти, хоча їх підтвердили державні комісії у 1990-х роках.
Результати роботи Зянона Позьняка шокували білоруське суспільство. Тридцятого жовтня 1988 року десятки тисяч білорусів рушили пішою ходою з Мінська в Курапати вклонитися замордованим співвітчизникам. Саме з тих меморіальних мітингів веде відлік своєї історії Білоруський Народний фронт «Відродження» (БНФ), який 1991 року здобув Батьківщині незалежність. У 1989 році в Курапатах було встановлено семиметровий Хрест Скорботи, яким починався народний меморіал.
У січні 1994 року Курапати відвідав президент США Білл Клінтон, відкривши меморіальний знак американського народу зі словами співчуття білоруській нації.
Але все це не зупинило владу Лукашенка. Влітку 2001 року почалася підготовка до будівництва широкої автомагістралі у Курапатах, що мала пролягти по людських кістках.
Новий акт курапатської трагедії розпочався 20 вересня 2001 року, в день інавгурації Олександра Лукашенка. Щоб запобігти вандалізму на території Курапат члени Білоруського народного фронту «Відродження» та Консервативної християнської партії встали перед бульдозерами й тракторами і протягом шести тижнів не пускали будівельну техніку в Курапати. У ці дні було встановлено сотні хрестів на могилах загиблих. Однак 8 листопада, одразу після святкувань більшовицької революції влада застосувала проти оборонців Курапат силу, використовуючи сльозогінний газ. Білоруські патріоти до останнього боронили святиню. Режим знищив понад сто хрестів. Судді виносили несправедливі вироки незламним білоруським героям. А в Курапатах – будували дорогу. Навіть спробували поряд побудувати елітне котеджне поселення з цинічною назвою «Сонячне місто».
Незважаючи на перешкоди лукашенківців, білоруські патріоти продовжують встановлювати тут хрести, створюючи в Курапатах Народний меморіал.