Від онкотесту – до нового препарату
Нещодавно, прогулюючись своїм дачним селищем, милуючись яскравими квітами й розпалом літа, спіймала себе на думці, що багатьох господарів цих охайних садиб уже немає на цьому світі. Причина їхньої смерті одна – онкологічні хвороби.
Діагноз не такий страшний, якщо вчасний
От сусід Микола, 50 років, рак легень. Не стало. Але тут хоч якось можна пояснити причину: багато курив. А як же обґрунтувати причину хвороби моєї колеги-лікаря – рак грудної залози, мов вирок. Вона ж бо зовсім не підпадала під групу ризику: вела здоровий спосіб життя, народила двоє дітей, годувала їх груддю, не мала зайвої ваги. Звідки і чому така біда приходить? Або ще – Віталій, спортсмен, чем-піон, згорів від раку нирок, як свічка. Не так давно пішла з життя моя колега – лікар-мікробіолог Тамара Куликова. Вона собі ставила діагнози – дисбактеріоз, коліт, а коли фахівці встановили остаточно – рак кишковика, то було дуже запізно. Запам’ятала її щирі поради: «Якщо відчули якусь дисфункцію в організмі – йдіть до лікаря. Що раніше, то краще і більше шансів урятуватися». Отож мова про ранню діагностику онкологічних недугів. Мій співрозмовник – професор Євген Суслов з Українського інституту фтизіатрії і пульмонології, керівник лабораторії патологічної морфології.
Щодня він розв’язує складне завдання – ставить діагнози, розглядаючи під мікроскопом маленькі часточки вражених органів пацієнтів. Досто-вірність таких досліджень дуже висока.
– Євгене Івановичу, письменник Валентин Пікуль писав, що лікуватися без діагнозу – це все одно, що пересуватися в пітьмі. Кажуть, йому довго не могли встановити правильний діагноз, а тому він так скептично висловився…
– Насправді він має рацію, тому що від правильної діагностики залежить половина успіху в лікуванні. Особливо це стосується онкології. Статистика виникнення злоякісних пухлин невмолима, грізна й сумна. У новому тисячолітті кожна друга людина у світі має ризик захворіти на рак.
– Пане професоре, а яка нині ситуація в Україні?
– На жаль, не оптимістична. Щороку виявляють 160 тисяч нових хворих із діагнозом рак, половину з яких врятувати не вдається через запізнілу діагностику. Ось чому за показниками причин смертності рак через кілька років випередить серцево-судинні хвороби. Мені як працівникові інституту, що займається хворобами органів дихання, найчастіше доводиться ставити діагноз рак легенів. Саме ця патологія посідає перше місце за частотою виникнення.
– Євгене Івановичу, розкажіть, будь ласка, про методи ранньої діагностики: чи є вони і наскільки надійні.
– Такі методи є. Але чутливість їх, тобто здатність «виловити» хворого якомога раніше, не завжди висока – від 20 до 50 відсотків. До того ж ці методи дорогі, нерідко шкідливі для пацієнта, а також не універсальні, тобто розраховані прицільно на конкретний орган. Мене як вченого завжди переслідувала думка, як розробити метод, який би не мав цих вад. Так виник онкотест – діагноз раку за дослідженням крові. Мене підтримали мої учні – онкологи Віталій Володимиров та Костянтин Галахін.
Науковий пошук дав результат
– Наскільки ефективний та надійний онкотест?
Щоб збільшити чутливість і достовірність результату, ми постійно удосконалювали реактиви, спосіб забору матеріалу. Зі старшим науковим працівником Тетяною Підгаєвською поступово замінили кров на слину, стали використовувати новий найчутливіший реактив і замінили візуальну оцінку на спектрофотометричну. А наслідок – чутливість онкотесту зросла до 95 відсотків. Відповідно наш метод запатентований і відповідає трьом основним вимогам ВООЗ: не травматичний; не шкідливий для хворого (як рентген чи ізотопне дослідження); високочутливий і економічний (вартість 60 грн., на відміну від іноземних маркерів, які коштують понад 100 доларів). До того ж це дослідження універсальне, тобто виявляє пухлину незалежно від локалізації, виду і стадії розвитку процесу. Метод може використовуватися для контролю лікування. Концепція пояснення механізму виникнення злоякісної пухлини дала нам змогу вийти на розробку принципово нового лікувального протиракового засобу, про що ми доповіли нещодавно на засіданні Державного департаменту інтелектуальної власності. Щоб прискорити доклінічні випробування нового лікувального препарату, ми звернулися з листом до Президента України з проханням підтримати нашу перспективну розробку, яка дасть змогу вберегти здоров’я наших громадян від тяжкої недуги.