Допомагає геній міста
Я трохи видозмінила латинський вислів Genius loci – геній місця. Тобто хочу сказати, що проведенню ось уже 12-ї Національної книжкової виставки-ярмарку «Форум видавців у Львові» допомагає сам дух міста, самобутній і вічний. Щойно закінчилося це грандіозне щорічне свято, яке, без перебільшення, давно стало культурною подією в Україні.
Форум усе більше й більше «окуповує» Львів. Він давно вийшов за межі Палацу мистецтв: спершу перекинувшись до Палацу Потоцьких і його двору, а цього року – просто на проспект Свободи. Зелені намети видавництв стояли уздовж алеї, що веде до Оперного театру. Чудовий символ! Дуже добре, що у Львові планують побудувати новий виставковий комплекс, до чого спонукав передусім Форум видавців. Та коли він переміститься поза історичне ядро цього унікального міста, виставка-ярмарок втратить певний чар. Бо ж, повторюся, особлива принада заходу – дух Львова. Є в Україні кілька масштабних книжкових виставок, та ніде не побачиш такого книжкового буму, як у Львові. Це щось вражаюче. На Ярмарок приходять родинами, скуповують книжки, ніби українці й справді – нація, яка найбільше читає. Тут надзвичайно легко піддатись цій ілюзії. Та не випадково перед самим Форумом у Києві представники творчої еліти оприлюднили своє звернення до Президента. Суть його полягає в тому, що досі не проведено кардинальних реформ у гуманітарній сфері. А реальний стан справ досить плачевний. В Україні щороку виходить 0,3 книжки на одну людину. Сільські бібліотеки не оновлювали асортимент із часів СРСР, книжковий ринок переповнений російською продукцією. А державна політика в книговидавничій справі має бути сприятливою, як у всіх цивілізованих країнах. Тож не дивно, що пересічні громадяни надають перевагу горілці перед купівлею книжки. Може, саме на це натякали організатори Форуму, коли на урочистому відкритті заходу на сцені з’явилися пляшки оковитої...
На виставку-ярмарок дедалі більше приїздить гостей із-за кордону: таким чином організатори намагаються вписати її у структуру схожих заходів у Європі. Зокрема цього разу гостями Форуму були президент Лейпцизького книжкового форуму та менеджер Франкфуртського ярмарку, що зацікавлені в співпраці з Україною. До речі, в Німеччині на людину припадає аж 56 книжок: там дбають про інтелект нації.
На цьогорічному Форумі були широко представлені також польські та російські видавництва, де теж особливо дбають про «стратегічний продукт». Книжкові виставки – надзвичайно престижна справа в світі. І добре, що в Україні стараннями передусім громадських організацій ця справа зрушила з місця і навіть розвивається. Саме на Львівському форумі панує ілюзія, що, попри несприятливий для книжкової справи клімат, книговидавнича справа процвітає. Та й справді: журі конкурсу на найкраще українське видання «Книга Форуму-2005» є з чого вибрати. Дві експертні ради – Академічна та Літературно-мистецька – поламали голови і списи, поки вибрали найкращі видання. Серед них – наукова та фахова книга, підручники і посібники, художня, дитяча література, есеїстика, публіцистика, переклади. Всього на конкурс надійшло понад 500 видань. Ґран-прі присуджено книзі «Україна на стародавніх картах» (ДНВП «Картографія», Київ). Цей фоліант я тримала в руках – видання і справді вартує високої відзнаки. Серед 12 найкращих книжок Форуму-2005 – вибрані твори Миколи Вінграновського в 3 томах (видавництво «Богдан», Тернопіль), альбом «Олександр Архипенко: візія і тяглість («Родовід», Київ), «Україна – козацька держава» («Емма», Київ), «Незнайома»: Антологія української жіночої прози та есеїстики ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст. («Піраміда», Львів), «Ліза та її сни» («А-ба-ба-га-ла-ма-га», Київ) тощо. Серед видань, які отримали спеціальні відзнаки журі конкурсу – «Наодинці зі Львовом» Андрія Содомори («Літопис», Львів), «Літаюча голова» та інші вірші» Віктора Неборака («Срібне слово», Львів), «Гетьмани України на поштових марках» («Марка України», Київ), «Антологія японської класичної поезії» в перекладі Івана Бондаренка («Факт», Київ), наукове видання «Острозької Біблії» (Українське Біблійне товариство та Благодійний фонд «Книга») тощо. А ще ж – персональні відзнаки президента Форуму Олександри Коваль і спеціальні відзнаки дитячого журі. До речі, виданням для дітей та конкурсам, які розвивають любов до читання, Форум надає особливої уваги. І це зрозуміло: маємо дбати про покоління, що любитимуть книжки, а не горілку... І гасло цьогорічного Ярмарку – «Amor librorum nos unit» («Нас єднає любов до книжок») – багато до чого закликає і зобов’язує.
Щодо круглих столів, семінарів, концертів, зустрічей із письменниками, поезо-музичних вечорів – хоч розірвись: скрізь хочеться побувати. Хіба не інтригуюче: презентація роману Панаса Мирного «Повія» у версії Василя Шкляра, мегапроект поета і продюсера Тараса Федюка «Зона Овідія» – 30 чудово видрукованих видавництвом «Факт» збірок, автограф-сесії модної польської письменниці Мануели Гретковської, Юрія Винничука та «молодих українських геніїв», різноманітна «помаранчева публіцистика».
...За традицією, до вокзалу на київський потяг йшла пішки пізнім Львовом. На Городоцькій, 50 у тьмяному світлі ліхтарів який раз вдивлялася в меморіальну дошку. Вона засвідчує: в цьому будинку мешкав до ранньої смерті унікальний поет Богдан-Ігор Антонич. Подумалося: він теж – «геній місця», як багато тих, що творили у Львові. П’ять днів свята минули – а воно має бути завжди з нами. Коли прагнемо бути інтелектуальною нацією...