Гинуть каштани
На Хрещатику, проспекті Перемоги та багатьох інших місцях знову зацвіли каштани. Але той цвіт не можна назвати нормальним. Дерева стоять голі, де-не-де на них, мов ранньої весни, пробивається молоде листя. І – білі свічки…
Радіти таким ознакам буяння природи не варто. То не погода стала причиною раптового невчасного цвітіння. То ознака агонії дерев. Придивіться до них. Деякі стоять, не скинувши жодного листочка. Саме розпочинається каштанопад. У здорового дерева він відбувається «при повному параді», і лише потім каштан потихеньку починає вкриватися осінніми фарбами і скидати листя. Оце – за всіма законами природи. Інші ж вкриті жухлим листям (якщо воно ще є) або вже скинули його. І викидають білі свічки цвіту. Від площі Перемоги до Повітрофлотського проспекту лічені дерева ще живі. Те саме – на вулиці Артема. Називати можна десятки адрес. Київські каштани масово гинуть. Що стало причиною того, ми запитали в начальника Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА Володимира Трокоза.
– Дехто каже, що то кліщ або мінуюча міль, – відповів Володимир Анатолійович. – Але якби то був якийсь шкідник, він перекинувся б на сусідні каштани. Екологи стверджують, що на дерева впливає забруднення повітря. Я вже припускаю, що на них можуть впливати комунікації – скажімо, десь під корінням проходять тепломережі, і тому рослинам не вистачає вологи. Але, приміром, на вулиці Урицького каштани ростуть відносно вільно – їхнє коріння асфальтом не закрите, зволоження ґрунту достатнє. Одне дерево стоїть зелене, аж душа радіє, а два-три поряд – сухі. З’ясував, що теплотраса тут пролягає метрах у 4-5 від каштанів, тож ніяк не впливає. Якось проїжджав Київською областю через село Гнидин, де тепломереж нема. Але й там побачив, що у дворі каштан гине.
Ми намагалися з’ясувати, що ж могло статися? Від науковців однозначної відповіді не отримали, оскільки вони не виявили жодної закономірності загибелі каштанів. А може, усе в комплексі впливає – екологія, шкідники, нестача вологи? Із другого боку, біологи, які займаються генетикою, стверджують, що треба відбирати насіння тих порід каштанів (а їх у Києві росте 12), які витримують вплив міського середовища. Таким чином створювати стійку популяцію цих дерев. У нас із «Київзеленбудом» є такі плани, але поки що незрозуміло, кому ж замовити цю роботу.
Про небезпеку для київських каштанів через масову появу в столиці шкідника – мінуючої молі – наша газета писала ще торік. Ця пошесть прийшла до нас із Європи, де й досі не знайшли безпечного для людей способу боротьби з цим симпатичним на вигляд метеликом, який не має природних ворогів. Обприскувати каштани отрутохімікатами в мегаполісі заборонено. У Німеччині намагаються розв’язати проблему радикально – знищують тисячі хворих дерев і замість каштанів висаджують щось інше. У Києві добре почувається липа, але й вона, висаджена вздовж трас, де жвавий рух, хворіє. Чи є вихід? Чекаємо відповіді від фахівців.