Водогін перешкоджає приватизації

До нашої редакції надійшов лист із Донеччини з проханням допомогти розібратися з такою земельною ситуацією. Добродій Ігор Медловський із Ясинуватського району розповів, що його теща має біля хати город. Ще за часів радянської влади по її городу проклали водогін для загального користування. Багато з тих пір втекло води. Жіночка справно платила земельний податок за свій город, вирощуючи картоплю і все, що треба. Але настали нові часи, виникла потреба приватизувати цей шмат землі, як зробили сусіди. Та їй сказали – ні! У місцевій адміністрації показали акти, що її город – земля загального користування.

До того ж водогін зносився, тож ремонтники риють города, не даючи зібрати врожаю. Пропонували інший, за 5 кілометрів од хати, але жінці вже не під силу такі рейди.

Чим можна зарадити в цій ситуації? – з таким запитанням звернулися донецькі читачі до «Вечірки».

– Право на приватизацію земельних ділянок надано декретом Кабінету міністрів України від 26.12.1992 р. «Порядок передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України» і Земельним кодексом України, – говорить юрист Леонід Шталтовний. – Але в цій ситуації держава не на боці тещі добродія Медловського. Згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України, землі, на яких розташовані об’єкти та споруди загального користування, а також межі, дороги, площі, а ще комунікації, що проходять під такими земельними ділянками, приватизації не підлягають. Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу норми безоплатної передачі земельних ділянок надаються для будівництва житлових будинків і надвірних споруд не більше 0,25 га; для садівництва і городництва – не більше 0,12 га; під дачі – не більше 0,10 га. Стаття 118 пункт 11 Земельного кодексу дає право громадянам, що мають право на земельні ділянки, а їм відмовляють в цьому владні структури, вирішувати свої інтереси в судовому порядку. А от тривале користування земельною ділянкою та оплата податку не є підставою для надання права власності.