Будівництво в інтересах киян

Якщо вже розбудовувати місто, то відтепер із урахуванням інтересів киян – так постановили столичні депутати на засіданні X сесії Київради і склали відповідний план дій, котрий має назву «Про врахування громадських інтересів та захист прав громадян при проведенні містобудівної діяльності в місті Києві».

Чорним по білому в рішенні записано, що при плануванні й забудові території міста слід враховувати потреби міських жителів у соціальних закладах, інженерно-транспортній інфраструктурі й зважати на безпеку експлуатації об’єктів. Тим, хто бажає щось побудувати (фізична чи юридична особа), на публічних торгах та конкурсах забезпечуються рівні можливості набуття у власність або у користування земельних ділянок. Земділянки під забудову надають, керуючись Генпланом, Правилами забудови Києва та іншою містобудівною документацією, а у випадках, прямо передбачених законодавством або рішеннями Київради – після проведення громадських слухань або опитування серед членів територіального утворення. Дозволи на будівництво об’єктів видаються на підставі комплексного висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА, в якому вказується, чи правильно складено документацію, чи відповідає будівництво нормам та правилам забудови міста. Проектну документацію на новий об’єкт затверджують після розгляду на містобудівній раді. Найкращі проектні пропозиції, варіанти реконструкції будинків обиратимуть на архітектурних та містобудівних конкурсах, що організовує столична мерія. А от проводити громадські слухання та опитування населення щодо проектів будівництва об’єктів, які мають важливе суспільне значення для міста, будуть за окремими рішеннями Київради.

Окремим пунктом виписані настанови Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА. Скажімо, управління зобов’язано упродовж двох тижнів після прийняття Київрадою рішень про розроблення містобудівної документації повідомляти через засоби масової інформації про початок її розроблення, форми, місце і термін подання пропозицій зацікавленими особами.  Після завершення розробки такої документації упродовж місяця повідомляти через ЗМІ про місце її розгляду, термін, форму, порядок подання та обговорення зауважень і пропозицій. А ще –  роз’яснювати через ЗМІ зміст прийнятих рішень Київради про затвердження відповідної документації, інформувати про правові, економічні та екологічні наслідки планування територій.

Проекти Генерального плану міста, Правил забудови Києва, різноманітні плани та схеми забудови територій не менш ніж за два місяці до їх затвердження підлягають офіційному оприлюдненню та розміщенню на сайті Київради. Ці документи в обов’язковому порядку виносяться на громадські слухання, а протоколи таких слухань разом із висновками КМДА передаються на розгляд Київради. До містобудівної документації можуть вноситися зміни та доповнення. Якщо такі удосконалення мають суттєве значення для киян, то за висновком відповідної комісії Київради «дискусійні» проекти рішень міської ради можуть бути направлені на громадські слухання.

Члени територіальної громади Києва мають право брати участь у розробці проектів містобудівних рішень Київрадою або КМДА, тобто вносити відповідні пропозиції та зауваження на адресу Київради, подавати звернення депутатам міської ради.

При здійсненні містобудівних проектів кияни мають право: отримувати від Київради та КМДА інформацію про конкретні проекти та про порядок їх реалізації; проводити за власний кошт незалежну експертизу документації; звертатися до депутатів Київради, правоохоронних та контролюючих органів, аби перевірили законність прийняття рішень; вносити на адресу поважних суб’єктів пропозиції щодо вдосконалення містобудівної діяльності; звертатися до суду про захист своїх порушених прав та законних інтересів.

Колективні скарги на адресу Київради, підписані понад 100 громадянами, які мешкають на території реалізації нового проекту, перевіряються КМДА за участю депутата Київради та уповноважених осіб з числа заявників. А от скарги, підписані 200 громадянами, перевіряє відповідна комісія Київради за участю уповноважених осіб з числа заявників.

Щоб запобігти можливим соціальним конфліктам, за висновком постійної комісії Київради з питань містобудування та архітектури можуть проводитися громадські слухання та опитування населення. Зібрані матеріали долучаються до проектів рішень Київради і доводяться до відома депутатів при розгляді відповідного питання на сесії міської ради.

Члени територіальної громади Києва мають право за місцем свого проживання проводити загальні збори з будь-якого питання містобудівної діяльності. Рішення загальних зборів враховуються Київрадою та КМДА при розгляді конкретних питань. Кияни мають право в порядку місцевої ініціативи внести на розгляд Київради будь-яке питання містобудівної діяльності, вирішення якого належить до компетенції Київради. Порядок внесення такої ініціативи визначається Статутом територіальної громади Києва. Внесена за всіма правилами, вона підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні Київради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

В окремих випадках, згідно з вимогами законодавства України, питання містобудування можуть бути винесені на місцевий референдум. Рішення Київради та КМДА з таких питань можуть бути переглянуті тільки у разі їх невідповідності законодавству України, державним будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам, раніше прийнятим рішенням Київради або грубих порушень порядку їх прийняття. Перегляд рішень Київради та КМДА з містобудівних питань з мотивів доцільності допускається за наявності згоди зацікавлених осіб та за умови, коли перегляд таких рішень не завдає збитків територіальній громаді Києва.


Приватним та службовим особам доведеться відповідати за законом, якщо спробують протидіяти законній діяльності в реалізації містобудівних проектів. У такому випадку орендарі та власники земельних ділянок мають право самостійно або за участю уповноважених осіб Головного управління земельних ресурсів КМДА складати протоколи про вчинені правопорушення. І за наявності адміністративних правопорушень звертатися до міліції. Збитки, заподіяні незаконними діями приватних та службових осіб, відшкодовуються через суд.