Чекаємо на диктатора?

Нині різні експерти передбачають діаметрально протилежні шляхи розвитку владного конфлікту. Подекуди досить неймовірні.

Директор Міжнародного інституту гуманітарних та політичних досліджень Володимир Маленкович називає три основні причини кризи. По-перше, це певний популізм влади, який проявляється в підвищенні зарплат, пенсій тощо. Почав це ще уряд Януковича перед виборами. Нова влада мусила тримати завищену планку, через що виникли економічні проблеми. Друга причина – олігархи все ще суттєво впливають на державні органи. А по-третє, дається взнаки наближення парламентських виборів і набуття чинності політреформи. Прем’єр-міністр перетворюється на першу особу в державі, тож починається боротьба за це крісло.

Криза не закінчилася. Принаймні такої думки дотримується директор Центру прикладних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Адже невідомо, чи зможе Юрій Єхануров без проблем стати прем’єром. Поки що у Верховній Раді немає стабільної провладної більшості. Політолог також згадав, що під час першого терміну правління Леоніда Кучми урядова криза назріла вже через вісім місяців після його інавгурації. Дежавю? Та, звісно, нині обставини інші. У Віктора Ющенка справді були підстави відправити Кабінет Міністрів у відставку. Приміром, за прорахунки в економіці.

– Особиста боротьба між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко неминуча, – стверджує Володимир Фесенко. – Питання тільки, наскільки жорстокою вона буде.

Юлія Тимошенко не полишить свої амбіції. Політолог Олесь Доній впевнений, що вона – кризовий генератор і не заспокоїться, поки не отримає всю владу. Але чи зможе вона після сварки об’єднатися з НСНУ, аби восени сформувати уряд? Пан Доній сумнівається, що Юлія Володимирівна очолить виконавчу владу. Бо не виключено, що Президент сформує коаліцію без неї, але, можливо, з кимось із опозиціонерів. Слід чекати досить несподіваних кроків. Наприклад, як передбачає Володимир Маленкович, утворення виборчого блоку «Народного союзу Наша Україна» та Народної партії, який очолить Володимир Литвин. Спікер теж має шанси перекваліфікуватися на прем’єра.

Ну і майже фантастичний варіант розвитку подій – диктатура. Президент Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв вважає, що саме до цього нині все йде. Причому диктатор повинен буде здійснити чимало реформ.