Пора розкручувати своє кіно
Минулої суботи українські кінематографісти святкували День українського кіно та 111-у річницю від дня народження Олександра Довженка. Із цієї нагоди в саду Національної кіностудії художніх фільмів імені О.Довженка відбувся День відкритих дверей.
Це дійство мали змогу побачити всі охочі. В осінній довженківський сад немов зійшли з екранів герої відомих кінострічок – походжали алеями Голохвастов та Проня Прокопівна, царі, князі та бояри, цигани, козаки, римські воїни та мушкетери, діви в сукнях на кринолінах з позаминулого століття, дівчата у вишиванках та плахтах і вінках. В одному гурті мирно розмовляли червоноармійці, партизани та гітлерівці, а в глибині саду гарцювали на конях будьонівці. У костюми відомих персонажів вбралися актори та студенти університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого. А під стінами павільйону в ряд вишикувались мовчазні учасники кінострічок: автомобілі часів війни, кілька «полуторок», німецький бронетранспортер, мотоцикл, гармати й легендарна тачанка. Студенти-актори й гості залюбки фотографувалися на фоні цієї техніки. Сюжети були незвичні й комічні. Приміром, Голохвастов у компанії червоноармійців та козаків розмахував шаблею, осідлавши тачанку, а мушкетер забрався на німецький бронетранспортер...
– Ой, дивись, Ада Роговцева! – захоплено вигукнула якась дівчина до подруги.
Коли підійшли журналісти, то Ада Миколаївна люб’язно поспілкувалася з ними. Незабаром показалися й інші знаменитості вітчизняного кіно Микола Мащенко, автор «Польотів уві сні та наяву» кінорежисер Роман Балаян, народні артистки Ніна Матвієнко та Марічка Миколайчук, кіноактори Ніна Ільїна, Лесь Сердюк, начальник Головного управління культури КМДА Олександр Биструшкін.
На урочистому зібранні говорили про поетику стрічок Олександра Довженка та Сергія Параджанова, життєву правду Івана Миколайчука та Леоніда Бикова, школу Миколи Мащенка і про потребу не лише зберегти ці традиції, а й продовжувати їх. Адже для того, мовляв, є потенціал – молоде покоління талановитих митців. Олександр Биструшкін розповів про позитивну динаміку реконструкції та відродження столичних кінотеатрів. А відомий режисер Микола Засєєв-Руденко (остання його робота – фільм «Москаль-чарівник») поділився радістю – у виробництво запущено нову стрічку «Запорожець за Дунаєм». Перший заступник міністра культури і туризму Владислав Корнієнко повідомив, що недавно збільшено бюджетні надходження на підтримку національного кінематографа. Для цього передбачено 50 млн. гривень, що вдвічі більше, ніж було заплановано на початок 2005 року. Щоправда, названа цифра не додала особливого оптимізму кінематографістам, адже відомо, що бюджет лише однієї повнометражної стрічки іноді не менший.
Свято не обійшлося без гірких ноток. Не секрет, що українська кіно-індустрія вже стільки років поспіль перебуває в стані стагнації, через брак коштів вітчизняні фільми майже не знімають. Натомість дешеві павільйони та робоча сила, зокрема й актори студії імені О.Довженка, приваблюють зарубіжних кіновиробників. Ада Роговцева в розмові з журналістами із сумом зазначила, що з українським кіно «поки що відбувається велика біда». Актриса вважає, що врятувати галузь можна лише тоді, коли держава нарешті зверне увагу на проблеми вітчизняного кінематографа. «На «Мосфільмі» більшість проектів знімають не за державний кошт, а за вкладення меценатів, а в Україні досі не ухвалено закон про меценатство».
Роман Балаян розповів, що останні три своїх роботи знімав на кіностудії імені О. Довженка, але за російські гроші. На думку режисера, на відродження національного кіновиробництва потрібно не менш як десять років. Якщо державні мужі, звичайно, «знайдуть нарешті час подумати і про кіно».