«Кікбоксинг» у гральному павільйоні

Мирон навчається в НТУ «КПІ», працює вантажником в одному зі столичних магазинів. Увесь вільний час двадцятирічний юнак проводить біля ігрових автоматів.

...Програвши якось певну суму в павільйоні поблизу станції метро «Шулявська», наш герой додому не квапився. Ноги самі зупинилися біля дверей найближчого грального павільйону. Зайшов. Ненависні автомати за ніч проковтнули всю готівку хлопця.

Вранці знервований юнак побіг на роботу. Працював абияк. Перед  очима стояли автомати, з ненажерливих пащек яких рясно сипалася дзвінка монета… З думкою про великий виграш Мирон позичив у колеги 70 гривень. Після робочого дня з грошима в кишені повернувся до вже знайомого павільйону. Для впевненості випив пива. Але смарагдовий напій не втішив серце хлопця, бо знову все програв до копійчини.

Пригнічений Мирон намагався знайти вихід. У його мозку виникали різноманітні ідеї. Й одразу ж зникали. Усе не те. Несерйозне й ненадійне. Раптом його погляд ковзнув по стійці. За нею стояв самовдоволений оператор-касир Андрій. Він наче насміхався над гравцем-невдахою.

– Мені знайомий цей юнак, – свідчив у судовому засіданні оператор-касир. – Він неодноразово заходив до павільйону. Як правило, залишав його без особливого піднесення. У день нападу програв 65 гривень. Опісля в мене попросив 20 гривень у борг. Канючив біля стійки хвилин десять-п’ятнадцять. Я звісно, відмовив. Тоді Мирон змінив тактику. Сказав, що в нього немає грошей доїхати додому.  Я дав йому дві  гривні. За кілька секунд хлопець ударив мене по голові, ухопив куртку й вискочив із павільйона…

Либонь, далася взнаки травма Андрія, якої він  зазнав під час нападу Мирона. Тож деякі подробиці забув. Можливо, оператор-касир в очах своїх друзів не хотів виглядати слабаком. Принаймні він не розповів, що зловмисник устиг відгамселити його ще й ногами. Про це, до речі,  власними устами розповів Мирон.
– Коли отримував дві гривні, в руках оператора-касира помітив  привабливу суму: її Андрій поклав до внутрішньої кишені куртки, що висіла на стіні. План нападу виник одразу ж, – виклав судді Мирон.

Миттєво оцінивши ситуацію, нападник упритул підійшов до Андрія й затопив тому кулаком у голову. Одразу ж серію ударів переніс на тулуб бідолашного касира. Бив ногами й руками. Той упав. Далі – справа техніки… Гроші (450 гривень)  переклав до власної кишені… Куртку правоохоронці знайшли неподалік станції метро «Шулявська». За два дні міліціянти затримали й азартного гравця.

– Мирон у мене добрий хлопець, – захищала свого сина на суді мама Вероніка Мефодіївна. – Проблем із ним – жодних. Єдине, що турбує й не подобається в синові, – незбагненна пристрасть до ігрових автоматів. Коли дізналася, що фактично за них побив людину, була вражена. Дуже прошу високоповажний суд не позбавляти мого сина волі. Переконана: з цієї прикрої історії він для себе вже зробив належні висновки.

Суддя повірив жінці, зважив на прохання підсудного та його матері. А ще врахував вік Мирона, його ставлення до скоєного. Не останню роль у справі відіграла й позитивна характеристика, надана з місця проживання. Тож суд дійшов висновку, що обвинувачуваний виправиться без відбування можливого покарання. Замість чотирьох років позбавлення волі, передбаченого ст.186 ч.2 Кримінального кодексу України (грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого), Мирону призначили трирічний випробувальний термін.

Державний обвинувач не погодився з вироком Шевченківського районного суду міста Києва. І звернувся до Апеляційного. На його думку, призначаючи підсудному покарання, Шевченківський райсуд не врахував, власне, виду злочину. А він вважається тяжким – ст.12 ККУ. До того ж суд не врахував ту обставину, що 20-річний юнак – азартний гравець. Через постійні програші потрапляє в боргові ями. Одначе апеляцію прокурора не задовольнили.

Либонь, судові й навколосудові перипетії позитивно вплинуть на подальшу долю Мирона. Балансуючи між нарами й волею, він нарешті збагне й зробить конкретну поправку у власному житті. Принаймні десятою дорогою обходитиме ігрові павільйони. Хоча можливий і другий варіант. Зважаючи на легкість покарання, наступного разу «досвідченіший» зловмисник заздалегідь спланує грабіжницьку операцію. І втілить її в життя таким чином, аби вже не потрапити на лаву підсудних. Це, зрозуміло, зі сфери міркувань, припущень. Як то буде насправді? Відповідь дасть лише час…