Зайшов у пошуках дешевого цукру в один із сучасних супермаркетів. На полицях – розмаїття солодкого товару за ціною від 4,65 до 16 гривень із копійками («Натуральний цукор» – написано на пакеті, вміст якого жовтіє крізь целофанове віконце). Але по три тридцять не знайшов. Запитую менеджера: «А де ж у вас дешевий цукор?» Відповідає, що поки на складі. І пояснює: «Доки не розпродамо наявного за ціною, що ви її побачили на полицях, цукор по три тридцять не виставлятимемо. Адже що тоді робити зі старим, який не купуватимуть?»
