Перш ніж будувати
Прес-конференція головного архітектора Києва Василя Присяжнюка розпочалася із запитань щодо районних громадських слухань з приводу забудови історичної частини столиці.
– Наше законодавство передбачає все, щоб зберегти історичну забудову,– сказав пан Василь. – Є закон про охорону культурної спадщини, є Генеральний план розвитку міста до 2020 року. Ним визначено історико-архітектурний опорний план, встановлено межі історичних ареалів. Розробляється документація, що погоджується з пам’яткоохоронними органами. Є інші механізми, які передбачають погодження проектної документації. І все одно є помилки в забудові історичного центру Києва. Тому, впевнений, поліпшити ситуацію можливо, якщо врахувати думку громадськості і розробити чіткі регламенти поведінки в кожному історичному ареалі.
– Слухання у районах проходили у надзвичайно емоційній атмосфері. Як можна зарадити такій ситуації?
– Я хотів би, щоб обговорення відбувалися толерантно. Київрада ухвалила дуже важливий документ – про порядок розміщення об’єктів в історичній забудові міста і вирішення земельних питань у таких зонах. Зазначено, що по історичній частині міста в обов’язковому порядку розроблятимуться проекти комплексної регенерації кварталів і мікрорайонів, у яких ведеться нове будівництво. Тільки після розробки цих концепцій та обговорення їх громадськістю прийматиметься рішення щодо їх затвердження, і лише потім – про відведення земельних ділянок.
– Що заважає будувати за межами міста?
– Щоб там будувати, кожна місцева рада має прийняти відповідне рішення. Зараз Київська обласна держадміністрація долучилася до загальної стратегії планування області. Вона звернулася до КМДА з пропозицією поєднати зусилля для врахування інтересів як області, так і міста Києва. Йдеться передусім про розробку проекту реконструкції Кільцевої дороги та Борщагівки, будівництво нового шляхопроводу в районі Жулян. Є багато спільних інтересів на території області навкруги міста в тому, щоб розташовувати там нові підприємства. Тому необхідно розробити окремий проект планування області і міста Києва. Такий документ має затверджуватися або урядом, або Верховною Радою. Тоді він стає законом.
– Що відомо про подальшу долю «хрущовок»?
– Ми чекаємо рішення Верховної Ради, яке регламентувало б поведінку всіх учасників цього процесу. Якщо основною тезою стане, що при переселенні громадян із «хрущовок» буде можливість надання квартир більшої площі, тобто з коефіцієнтом 1,5, то, думаю, справа зрушить з місця. У Києві багато інвесторів, які готові узяти конкретні території і розпочати комплексну реконструкцію забудови цих територій. Але при цьому має бути вимога: інвестор, який розпочинає роботи, перший будинок для переселення має звести повністю «під ключ» за власні кошти. Ці квартири слід оздобити так, щоб вони сподобалися мешканцям-переселенцям.