Солодка лихоманка не вщухає
Цукор мало не щодня дивує нас цінами: вони такі спритні, що не встигаєш за ними слідкувати. Не те що покупці, самі продавці з того дивуються й обурюються, бо ж доводиться міняти цінники на товарі. Певна річ, цифри змінюються в прогресії. Хоча віднедавна деінде все-таки з’явився обіцяний цукор по 3.30 грн., одначе на полицях магазинів він довго не залежується.
Кілька днів тому я особисто вирішила пошукати того найдешевшого цукру. Вирушила на Лук’янівський ринок.
– Уже два тижні, як не торгую цукром, – пояснила мені продавець у магазині. – Я й не пам’ятаю, якою була остання його ціна.
Підійшла до сусідніх павільйонів. Біля прилавка дві молодиці.
– Обійшла увесь мікрорайон, – каже одна, – і ніде не знайшла цукру по 3,30. Мушу купувати по 5 гривень, візьму бодай кілька кілограмів, бо в холодильнику лежить смородина та вишні.
– І мої походеньки не увінчалися успіхом, – бідкалася інша. – У деяких магазинах цукру взагалі немає.
Походивши по ринку, вирушила до найближчого супермаркету «Сільпо». Тут цукор лише – по 5,15 грн.
– А де ж дешевий? – цікавлюся у продавців.
– Розкупили. Минулої суботи та неділі ми торгували ним, відпускали по 2 кілограми в одні руки. За кілька годин розібрали.
– А ви підійдіть у продуктовий магазин, що в підвалі на вулиці Білоруській, – порадила мені літня жінка, яка стояла за мною в черзі до каси. – Я позавчора зайшла по хліб і очам своїм не повірила: торгували цукром по 3,35. Може, й сьогодні він є там.
На превеликий жаль, і тут мені не пощастило. Дорогою додому заходила в усі гастрономи, спинялася перед вітринами кіосків, але дешевого цукру ніде не побачила. Одначе з Держкомрезерву виділено 5 тисяч тонн цукру, який буцімто мають продавати по 3 гривні 30 копійок. То де ж він?
– Його вже давно скупили спекулянти, – зауважила моя сусідка, – і продають по 5 гривень.
– Завбачливі господині, звісно, не вельми переймаються, адже заздалегідь подбали, щоб у домі було достатньо цукру. Літо ж любить цей продукт. Либонь, і собі доведеться восени купити мішок цукру.