Пластикова картка – не трилітрова банка
Ви зрозумієте, до чого тут банка. Спершу – така історія. Моєму братові та його колегам-художникам необхідно було терміново вилетіти до Японії. На них чекала престижна нагорода. Та ця святкова подорож могла не відбутися через дрібничку – пластикову картку.
Поки шукали спонсорів на поїздку – збігло чимало часу. А тут просто з Києва необхідно замовити місця в готелі. Та це можливо лише через електронну платіжну картку. Я запропонувала свою – але ж за чужою карткою розрахунки неможливі! Довелося братові за відповідним тарифом терміново відкрити власний рахунок на картці, куди перерахували спонсорські кошти і через яку потім сплатили за готель, придбали квитки тощо. І фактично тільки завдяки цьому чудове відрядження до Японії стало можливим.
До речі, я й сама спершу вагалася: чи відкривати рахунок на пластиковій картці? Та коли запросили в прес-тур за кордон, мусила це зробити. І не шкодую. Із готівкою ж у Європі – купа проблем! Ви можете її або загубити, або наразитися на охочих зривати дамські сумочки. Уперше я побачила пластмасову картку в Чехії на початку 90-х, де навчалася у Літній школі чеської мови. По завершенні науки вся наша інтернаціональна група вирішила піти до ресторану. І коли почали «скидатися» чеськими кронами, брязкаючи монетами, одна мила австрійка не витримала принизливої сцени і запропонувала розрахуватися карткою. Отоді я вперше побачила це маленьке диво й пересвідчилася, наскільки це зручно.
Щодо трилітрової банки, то згадано її не для красного слівця. Мій родич мав отримати в одному українському банку компенсацію за невільницьку працю в Німеччині під час Другої світової війни. А покласти суму на рахунок намірився до іншого банку. Не довіряючи безготівковому перерахунку, узяв із собою трилітрову банку, куди поклав купу банкнот і закрив кришкою. Це щоб злодії не витягли з сумки. І так переніс до іншого банку, наковтавшись страху. Ця історія показує, скільки ще маємо недовіри та стереотипів. Пригадайте: тривалий час користувалися в метро тільки монетами, потім звикли до жетонів. А згодом призвичаїлися до проїзних пластикових карток – найзручніших!
Щодо платіжних карток, то існує, наприклад, думка, що в їх поширенні буцімто зацікавлена якась міжнародна комерційна організація. Але картки – це передусім електронна платіжна система, що модернізує фінансову систему країни і зменшує розростання тіньової економіки. Та й в Україні це вже розуміють. Нині багато кому зарплату перераховують тільки на них. Але не думаймо, що пластмасові картки – це тільки можливість користуватися банкоматами. Це – універсальний платіжний засіб. Зокрема, карткою можна розрахуватися у 35 тисячах торгових точок, розташованих по всій Україні, і при цьому з вас не беруть жодних комісійних. У одну-єдину пластикову картку можна «закласти» чимало різноманітних сервісних зручностей: розрахунок за бензин для вашого автомобіля, за комунальні послуги, за електронний зв’язок тощо. До речі, провадити розрахункові операції можна також і в мережі Інтернет, замовляючи товари та послуги за телефоном або по пошті. Зрештою, у кінцевому рахунку на кожному кроці економиться основне багатство, яким ви володієте, – час. А ваш час – ваше життя, чи не так?