Знову в прийми?
Якщо пропонований керівником Держуправління справами (ДУС) Ігорем Тарасюком та міністром культури і туризму Оксаною Білозір проект «Український дім у світі» стане реальністю, то екс-музей Леніна, а нині Палац мистецтв «Український дім» втретє за свою історію змінить назву. Оксана Білозір вважає теперішню назву («Український дім») недоречною: «У Франції, звучало б дико, якби Французький дім стояв у центрі Парижа. Все, що є на території України, – це Український дім. Тому назву треба змінити».
Натомість пропонується у кожній країні світу створити українські культурно-інформаційні центри під назвою «Український дім». «Можемо заробляти гроші на тих же сувенірах», – прагматично додав Ігор Тарасюк.
Незабаром має розпочатися публічне обговорення та конкурс на кращий архітектурно-дизайнерський проект Палацу мистецтв «Український дім». Як заявив керівник Держуправління справами, всі охочі зможуть подати свої ідеї щодо змін форми «Українського дому» до спеціального штабу. «До розгляду братимемо навіть найсміливіші ідеї. Можемо навіть реконструювати його у формі української писанки». Здається, жарт керівника ДУС сприйняла серйозно Оксана Білозір: «Чудова ідея, Ігорю Григоровичу, фантастична».
А от уже нефантастичне, чергове переселення «світить» Музею історії міста Києва, який знайшов тимчасовий прихисток в «Українському домі». Якщо реалізується проект «Український дім у світі», то музею знову доведеться шукати помешкання, оскільки для нього місця в проекті «Український дім у світі» не передбачено. І це після того, як рік тому його виставив із Кловського палацу уряд Януковича. Якщо неповагу Віктора Федоровича до історії столиці ще можна зрозуміти, то звідки таке ставлення від представниці нового уряду Оксани Білозір?
На запитання, куди ж подінеться Музей історії міста Києва, Оксана Володимирівна емоційно відповіла: «Це комунальна власність. Київський мер сьогодні багато будує – нехай збудує приміщення для музею». Мовляв, «моя хата скраю»… Щоправда, згодом пані міністр культури і туризму схаменулася і дала зваженішу відповідь «про розуміння та допомогу». Коли ж «Вечірка» поцікавилася, чи не планує міністр культури і туризму ініціювати перегляд рішення уряду Януковича щодо Кловського палацу, Оксана Володимирівна відповіла: «Питання існування й розміщення Музею історії Києва буде вирішуватися в контексті перегляду тих чи тих рішень». Перекласти цю дипломатичну риторику мовою конкретних речей і фактів просто неможливо, що налаштовує навіть оптимістів на песимістичні прогнози. Тому, можливо, Музею історії міста Києва не варто розпаковувати валізи, бо з часом знову доведеться кудись перебиратися.
Звичайно, ми не проти створення українських домів у світі. Але навіть надприбутки з продажу українських писанок та інших сувенірів не варті того, щоб занедбати музей історії стародавнього міста, столиці Української держави.