Полігон для урбанізації

Жодний інший район Києва не видно краще, ніж Теличку. Окрім Дніпра та Ботанічного саду НАН України, він межує із двома найзавантаженішими транспортними артеріями України. А в недалекому майбутньому має стати своєрідною брамою при в’їзді до центру столиці з Бориспільської траси через Південний міст. Саме такі тенденції превалюють у розробках студентів Гарварду, яких спеціально запросили до Києва, щоб узяти участь у спільному українсько-американському проекті «Теличка».

Обрали Київ, а не Москву

Рік тому меценати Андрій Миргородський (перший заступник голови постійної комісії Київради з питань містобудування та архітектури) і депутат Київради Лев Парцхаладзе виступили з ініціативою проведення спільного українсько-американського архітектурного проекту «Теличка», який взялися й профінансувати. Для його реалізації до Києва запросили 12 найкращих студентів Вищої школи міського дизайну Гарвардського університету на чолі з професорами Гі Кастеланом Перрі та Ліландом Д. Коттом. Результатом багатоденного перебування їх у столиці стали цікаві проекти з перевлаштування відомої промзони «Теличка».

Гі Кастелан Перрі розповів «Вечірці», що в розробці проекту брали участь студенти з країн Європи, Азії та Америки (серед них була і львів’янка Юлія Коваль, яка нині живе у США) – майбутні фахівці, котрі спеціалізуються на містобудуванні та архітектурі, а також дизайнери і ландшафтники. Перед ними постало два завдання: конкретне проектування району Теличка і його вільний дизайн. «Запропоновані студентами рішення – це нові планувальні концепції сучасного світу, це ті проекти забудов, у яких вони хотіли б жити самі», – зазначив Гі Перрі. Він також розповів, що в Гарварді паралельно збирали студію, яка б розробляла архітектурні рішення для Москви. Однак переважна більшість студентів захотіла працювати в Києві, а не там. «Оскільки це відбувалося ще рік тому, то про ніякі політичні події мова не йшла. Студенти обрали столицю України через її надзвичайну велич і красу», – зауважив професор Гарвардського університету.

Місто в місті

Студентська студія складалася з двох частин: одні групи пропонували різні рішення, інші – із запропонованого комплектували одне конкретне. Щодо основного проектного рішення, яке вони обрали, то тут головний акцент ставився на висотність забудови – що ближче до річки, то менша поверховість. Збільшується вона лише вглиб і так, що не закриває мальовничих краєвидів столиці. На другому етапі студенти запропонували своєрідне стратегічне районування Телички – на житлове, бізнесове, торгове тощо. Але загалом підхід полягав у тому, щоб створити змішану функціональну зону – не лише житло чи офіси, а й рекреаційні зони. Багато уваги приділили вони й збереженню довкілля, створивши окремі екозони. Як з’ясувалося, студенти лише проектують, однак архітектурне рішення залишається прерогативою столичних зодчих.

Студія створила місто в місті. У її проектах замість промзони постали сучасні офіси, дослідницькі, лікувальні та освітні заклади, чотиризірковий міжнародний бутіковий готель та тризірковий – бізнесовий. Великий торговельний центр, конференц-зал, мультиплекс, акваріум, пристань… І це ще не весь перелік! Щодо житла, то студенти пропонують його зробити: від недорогого для молодих спеціалістів до розкішних квартир з видом на Дніпро. Передбачили й схему транспортних потоків – доступні маршрути руху авто до основних функціональних зон.

Поетапне перетворення

За словами Гі Перрі, вартість проекту такого масштабу – приблизно  1,7 млрд. євро. «Подібний у Варшаві коштував так само», – зазначив він. Загалом же на його втілення знадобиться 10-20 років. Щодо кошторису й графіку будівництва, то вони розвиватимуться під час відповідних узгоджень і досліджень. Реалізація буде поетапною. Проект «Теличка» вже презентували в КМДА і він отримав підтримку міського голови й Головного управління архітектури та містобудування. Нині вже створено детальний план району Теличка, який неодноразово розглядали на містобудівній раді й громадських слуханнях. Поки що його не затвердили, бо вносяться різні доповнення і зміни. «Сподіваюсь, що до кінця року ми з цим впораємося», – зауважив пан Миргородський. За його словами, нинішнє головне завдання – зацікавити інвесторів, які до цього проекту вже проявили величезний інтерес, бо ділянка – «неконфліктна». «Це, по суті, полігон для втілення цікавих архітектурних рішень, які дали б змогу в майбутньому «розвантажити» ущільнений центр столиці», – наголосив перший заступник голови постійної комісії Київради з питань містобудування та архітектури. До того ж Генеральним планом міста, затвердженим до 2020 року, передбачено, що територія Телички відводиться під громадську забудову, а не під промислову зону.