Україна – Росія: що об’єднує?

Після президентських виборів в Україні і перемоги на них небажаного для Москви Віктора Ющенка в українсько-російських відносинах, як зазначають експерти, виник певний період вичікування. Впливові росіяни критикують українську позицію щодо ЄЕП, інтеграції в НАТО, негативно оцінюють співпрацю в енергетичній, торговельно-економічній, гуманітарній сферах. З українського боку лунають заклики відійти від догм і стереотипів минулого, наголошується на потребі будувати нові демократичні рівноправні взаємини. Експерти Центру Разумкова дослідили, якою є громадська думка в Україні про українсько-російські відносини.

Загалом населення України дуже критично оцінює стан українсько-російських відносин. 56 відсотків респондентів вважає їх нестабільними, 7 відсотків – поганими і тільки 28% – добрими. Найбільше незадоволені ситуацією жителі півдня України, найоптимістичніші жителі центральних областей. Водночас 34% опитаних вважають, що політика України щодо Росії є відкритою і дружньою, а ось таку позицію Росії стосовно України помітили лише 26% респондентів. Понад 7 відсотків громадян переконані, що Росія «хоче поліпшити своє становище за рахунок сусіда». А менш ніж 4% вважає, що Україна використовує Росію з цією метою.

Згідно з результатами соціологічного дослідження, майже половина (48,5%) громадян вважає, що національно-культурні потреби російськомовного населення в Україні задоволено повністю, лише 8% з цим категорично не погоджуються. Лише 22% респондентів переконані, що національно-культурні потреби українців в Росії задовольняються повністю, стільки ж опитаних протилежної думки. Навіть на сході та півдні України, де проживає більшість російськомовних громадян, лише 12% не задоволені своїми національно-культурними потребами. 44% респондентів наголошують, що до українських громадян у Росії ставляться як до рівних, а 22% переконані, що їх там сприймають за «людей другого сорту». Лише у західній Україні думка про «другосортність» українців у Росії переважає над «рівністю».

Який напрям зовнішньої політики має бути пріоритетним для України? 40% опитаних – за європейський вектор, 35% – за російський, 9% – за СНДівський і тільки 2,5% – за американський. Євроінтеграцію відстоюють жителі західних та центральних регіонів, а також молоді люди у всій Україні. Жителі сходу і півдня, а також українці, яким за п’ятдесят, виступають за зближення з Росією.

За результатами опитування, інтерес Росії в співробітництві з Україною полягає: в українському ринку для російських товарів (51%), у транзиті російських енергоносіїв до Європи (48%), у використанні інтелектуального, наукового потенціалу, робочої сили (32%), у виведенні України з-під впливу Заходу і у використанні наших природних ресурсів (по 30%). Громадяни України переконані, що найменше Росія зацікавлена в розвитку демократії і ринкових відносин в Україні (11%) та в імпорті українських товарів (21%).

Найкраще сприяють зближенню України з Росією родинні зв’язки (54% опитаних), спільне минуле (49%), економічні зв’язки (32%), спільні кордони і близькість культур (по 30%). Найменше, виявляється, нас об’єднує мовна близькість (14%), політика (13%), православна віра (7%). Роз’єднують українсько-російські відносини такі чинники: НАТО (53%), проблеми Чорноморського флоту і Севастополя (43%), невизначеність і скептичність щодо самих цих відносин (41%). Дуже негативно також вплинула на міждержавні взаємини позиція Москви на українських президентських виборах (так вважає 41 відсоток респондентів).

Із політиків і державних діячів позитивно, на думку опитаних, впливають на розвиток українсько-російських відносин В.Ющенко (57%), В.Литвин (47%), В.Янукович і Ю.Тимошенко (по 45%). Хоч як дивно, але ці ж політики мають і негативний вплив на відносини: Тимошенко (24%), Ющенко (21%), Янукович (18%). Крім Литвина (4%). Цікаво, що лідер українських комуністів П.Симоненко і міністр закордонних справ Б.Тарасюк, на думку більшості опитаних, не мають сильного (ні позитивного, ні негативного) впливу на стан взаємин Росія – Україна.

Більшість українців (55%) вважає, що в Росії люди живуть краще, ніж в Україні (протилежної думки лише 11% жителів західних областей і 2% «східняків»). Попри це, лише 9% громадян України бажають жити в Росії, 17% – у Євросоюзі. Справжніх патріотів, себто тих, що хочуть і надалі проживати в Україні, аж 65% (75% – на заході, 72% – у центрі, 60% – на сході і 55% – на півдні). Утім, лише половина молодих українців хоче жити в Україні. 30% молоді бажали б імігрувати до країн ЄС, а 7% переселилися б у Росію. Що старші за віком респонденти, то менше їх тягне до Євросоюзу (6% опитаних, віком за 60 років), більше, щоправда, подобається Росія (11% пенсіонерів), однак уже нікуди вони не бажають виїжджати (76%).

Отож, у літніх людей, які обжилися в Україні, вибір місця проживання малий. А в молоді, яка хоче жити в Євросоюзі, є перспектива. Перспектива України стати колись членом ЄС.