Українці прийшли

Головні ролі в другому турі відіграли наші співвітчизники

Багаторічні нарікання на відсутність доморощених талантів спростували стартові матчі нового національного чемпіонату. Запровадження ліміту на чужинців змусило господарів елітних клубів розширити вітчизняне представництво в своїх лавах, і з’ясувалося, що й українці спроможні вести турнірне соло. Скажімо, всі голи з гри, що відбулися в друготурових матчах за участю головних фаворитів, стали справою наших співвітчизників.

І не тільки: дванадцять м’ячів з п’ятнадцяти, що були забиті минулого вікенду, мають «українське походження»! До того ж стрілецькими якостями відзначилися не лише визнані майстри на кшталт Воробея чи Косиріна, а й не позбавлена бомбардирського таланту вітчизняна молодь – Гай, Грибанов, Попов, Алієв. Причому, для динамівця Алієва, який уже не перший рік обласканий славою майбутньої зірки, а  минулого сезону став найвлучнішим у першій національній лізі, цей гол узагалі виявився прем’єрним на найвищому рівні… Правильно кажуть, що довіра тренера окрилює футболіста. Хоча подеколи забувають уточнити, що й тренер од цього, як правило, виграє. Показовий приклад із недільної міжусобиці на головній спортивній арені країни: «Динамо», наштовхнувшись на чітко організований захист «Арсенала», знітилося й «загубилося» в ігровій тісняві між двома штрафними майданчиками. Навіть нелогічний, хоча й вельми красивий гол Ротаня кардинальних змін у перебіг подій на полі не вніс. І лише після того, як замість передбачуваних Черната і Белькевича на полі з’явилися моторні Гіоане і Алієв, ігровий маневр «блакитно- білих» набув і динаміки, і нестандартності. А сам Алієв, заробивши під завісу матчу беззаперечний пенальті в яскравій індивідуальній акції, бездоганним ударом із одинадцятиметрової позначки таки закріпив перевагу динамівців, обернувши її на повноцінну перемогу. До того ж – найпершу для Леоніда Буряка в ролі наставника столичного гранда. Лише двадцять хвилин вони провели на полі разом – Алієв, Ротань, Гусєв, Милевський, однак засвідчили насправді значну перспективу нової київської команди, уже без ігрових лідерів учорашнього дня. Так, як підтвердили високе реноме вітчизняної футбольної школи й інші наші хлопці, опинившись на чемпіонатній авансцені лише завдяки непопулярному, проте конче потрібному вольовому рішенню, продиктованому згори. Відтак слово за президентами та тренерами вищолігових клубів. Українці прийшли. Підтримайте їх так, як учора підтримували придбаних за морями-океанами чужинців, і від цього виграє наш футбол.