Гордіїв вузол у провулку Гордієнка

На останній сесії Київради з порядку денного було знято 103 питання, пов’язаних із землекористуванням. Причина єдина: треба краще їх підготувати, аби не припуститися помилки при виділенні земельної ділянки. Депутати вже навчені гірким досвідом, адже за попередні роки землю в столиці виділяли щедро, і от тепер навколо багатьох ділянок виникають конфлікти.

Хоча здебільшого уникнути таких конфліктів дуже просто: максимально інформувати про свої плани киян. Такого висновку дійшов, побувавши на засіданні спеціально створеної комісії, яка розглядає правомірність рішень Київради щодо виділення земельних ділянок. Її ще називають «конфліктною», оскільки у полі її зору ті об’єкти, проти спорудження яких протестують мешканці будинків, що стоять поряд.

Комісія засідає двічі на тиждень, і щоразу розглядає зо два десятки справ. До кожної підхід прискіпливий, і ми не помітили, що відбувається «захист мундира», тобто спроби довести, що то протестувальники дурні, а не депутати, які ухвалили рішення.

От, скажімо, плани звести три багатоповерхівки на перетині проспекту Перемоги та вулиці Індустріальної викликали спротив киян. Цікава подробиця: мешканців, які проживають поряд із майбутнім будівництвом, близько трьох десятків сімей, а підписів під колективною заявою набралося майже три тисячі! Усі вони проти знищення скверу. Коли комісія розглянула детальний план цієї території, стало ясно, що масштабного будівництва в сквері не буде – лише підземний гараж. «То навіщо його виділяли інвестору?» – пролунало запитання. І справді, навіщо? Комісія рекомендувала Київраді переглянути рішення і не виділяти під будівництво сквер. А інвестору переробити проект і підземні гаражі розмістити під багатоповерхівками. І обов’язково інформувати про це рішення протестувальників. Їх на засіданні представляв голова Форуму порятунку Києва, депутат Київради Віталій Комов, який погодився із таким рішенням.
Наша газета двічі розповіла про конфлікт щодо будівництва на вулиці Мельникова, 22-24. Нагадаємо: йдеться про зведення житлового будинку на місці спортмайданчика. На «конфліктній» комісії інвестор докладно розповів, що тут зведуть. У новому будинку перший поверх планується перетворити на сучасний спорткомплекс, яким навколишні мешканці користуватимуться безплатно. У сусідньому кварталі реанімують пришкільний стадіон, тож спортом займатися буде де. Що двір тут маленький, погодилися всі. Проте інвестор веде переговори щодо його розширення за рахунок перенесення паркану колишнього військового училища. І з кожним протестувальником «проводить роботу». Тож конфлікт почав згасати на очах.

Буває й так, що людей підбурюють на протести спритні ділки. От, скажімо, кілька місяців поспіль мерію пікетували з вимогою врятувати Холмогорський сквер. За попередніми планами, там намічалося приватне будівництво і забудовникам навіть видали акти на право володіння землею. Дехто з них вирішив нажитися на землі й пропонував купити свої сотки за… півмільйона доларів! А коли Київрада дійшла висновку, що малоповерхова забудова в тому мікрорайоні недоцільна, скасувала видачу актів на землю, і приватники добровільно повернули ті акти до Київзему, – тоді почалося пікетування, суди тощо. Спрацював сумнозвісний колективний егоїзм: якщо сусід півмільйона «зелених» заробить, то чим я гірший?

Дізналися ми і про суто кримінальне підґрунтя деяких конфліктів, коли у хід йдуть погрози, хабарі, шантаж тощо. Порушено вже кілька кримінальних справ.

Деякі конфліктні питання попередньо розглядають постійні комісії Київради. І тут у багатьох випадках вважають, що саме недостатнє інформування людей призводить до непорозуміння. Хоча іноді доводиться «поправляти» й забудовників.

До постійної комісії Київради з питань екологічної політики надійшло звернення від мешканців провулка Гордієнка щодо будівництва на місці двоповерхової споруди 14-поверхівки з двоярусним підземним гаражем. Будівництво погоджено всіма інстанціями, лише згоди мешканців навколишніх будинків не спитали. З’ясувалося, що та двоповерхівка належить Інституту педагогіки Академії педнаук України, який домовився з інвестором, що йому після завершення будівництва віддадуть два поверхи. Печерська районна влада провела громадські слухання, в рішенні якого сказано: «Якщо Академія педнаук має наміри відремонтувати свій будинок і використовувати його за призначенням, вона на це має право, оскільки є власником будівлі. Але будувати 14-поверхівку не можна з екологічних, технічних причин, адже поряд розташовано будинки, зведені на стрічкових фундаментах – вони не витримають додаткового навантаження». Райрада підтримала мешканців і виклала свою позицію в листі до Київради та її голови Олександра Омельченка. «Конфліктна» комісія під головуванням заступника Київського міського голови–секретаря Київради Володимира Ялового нібито теж погодилася з такою позицією, але, як заявив представник Печерської райдержадміністрації, «протоколу її засідання ми не бачили».

Голова екологічної комісії Даніель Карабаєв зазначив: «Усі рішення цієї комісії мають бути озвучені. Можливо, вже багато скарг задоволено. Якщо немає інших пропозицій, то ми даємо свою рекомендацію комісії з конфліктних питань про те, що необхідно оприлюднити рішення комісії і скасувати рішення Київради щодо будівництва 14-поверхівки на провулку Гордієнка».

А от незгода мешканців будинку № 79 на вул. Ломоносова з відведенням під забудову земельної ділянки на вул. Ломоносова між будинками №№ 79 та 81 викликала здивування. Згідно з Генпланом розвитку Києва ця ділянка призначена для громадських будівель та споруд на території Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Саме університет був ініціатором її відведення під житлову забудову. Представник Голосіївської райдержадміністрації пояснив: «Якщо мешканці, що пишуть це звернення, є професорами та викладачами університету, то, мабуть, сам університет не узгодив свою позицію щодо означеного будівництва. Якщо така проблема є, ми не заперечуватимемо, щоб рішення Київради було скасовано».

Член комісії, депутат Київради Наталя Шиманська взяла слово: «Два професорські житлові будинки розташовані серед старого вмираючого яблуневого саду. Буде третій будинок. Звичайно, мало кому подобається, коли поряд зводиться будинок. Але ж ми живемо не в селі, а в столиці. Гадаю, ця територія має бути розширена, і якщо університет вирішив будувати, то йому треба або якось узгодити питання зі своєю професурою, або будувати в іншому місці».

Даніель Карабаєв підбив підсумок:

– Конфлікт є, і від нього ховатися не слід. Тож ми просимо Голосіївську районну держадміністрацію разом з керівництвом університету провести зустріч із мешканцями, якимось чином владнати конфліктну ситуацію, узгодити позиції і домовитися, зважаючи на те, що це територія університету.

Отака ситуація з конфліктами навколо будівництва в столиці. Звичайно, з деякими протестами мешканців столиці Київрада погодиться, хоча, зрозуміло, визнавати свої помилки боляче. От тільки негоже ухвалювати такі рішення келійно. Їх необхідно негайно оприлюднити, чим одразу в багатьох випадках буде розв’язано проблеми.